Вчені вважають, що на радарних знімках місячної поверхні вони виявили чи то тунель, чи то печеру, яка потенційно може бути майбутнім місцем постійної людської присутності на нашому супутнику. Тунель знаходиться в ямі Mare Tranquillitatis (Море Спокою), найглибшій з відомих ям на Місяці. Якщо вам здається, що ви вже десь чули цю назву, то Море Спокою – це місце приземлення місії Аполлон-11 у 1969 році.
Причиною утворення ями став обвал даху лавової труби або обвал порожньої структури, створеної тектонічними процесами. Щоб знайти потенційні печерні структури всередині ями, вчені вивчили бічні радіолокаційні зображення, зроблені космічним апаратом Lunar Reconnaissance Orbiter в період між 2009 і 2011 роками. Потім команда провела тривимірне радіолокаційне моделювання потенційної геометрії ями та її печери, щоб визначити, що яскравість, яку вони бачили на радіолокаційних зображеннях, може бути зумовлена особливостями підповерхні.
Зрештою, дослідники визначили, що в ямі є тунель довжиною від 30 до 80 м. Його ширина становить приблизно 45 м, і він має вертикальні стіни та, ймовірно, пологе дно з кутом максимум 45°. “Дослідження місячних печер за допомогою майбутніх роботизованих місій може забезпечити свіжий погляд на надра Місяця і дати нове розуміння еволюції місячного вулканізму, – зазначають представники команди. – Крім того, пряме дослідження може підтвердити наявність стабільних підземних середовищ, захищених від радіації, які мали б оптимальні температурні умови для майбутнього використання людиною”.
У таких місячних ямах може зберігатися відносно помірна температура (принаймні у деяких). У 2022 році дані космічного апарату показали, що температура в деяких місячних ямах коливалася у районі 17,2°C. Дослідники зазначають, що будівництво місячної бази в печері має “значні переваги” порівняно з аналогічним об’єктом на поверхні.
Печера може надати захист від космічних променів і сонячної радіації, які постійно потрапляють на поверхню Місяця та є шкідливими для людини. Також у ній відчуватиметься певна термостабільність, адже на поверхні супутника температура різко змінюється. Печера може захистити від мікрометеоритів і до того ж надавати потенційно ближчий доступ до ресурсів, оскільки печери можуть бути ближче до джерела водяного льоду або інших мінералів.
Присутність на Місяці була б благом для дослідницьких місій на поверхні супутника, а також стартовим майданчиком для місій далі в Сонячній системі. І, окрім того, що печери можуть бути потенційними місячними базами, вчені вважають, що они надаватимуть кращий доступ до історії нашого супутника. На породи в місячних печерах не так сильно впливали зміни середовища на поверхні, отже вони “можуть надати значну інформацію” про вулканічну активність Місяця і склад його надр.
Звісно, для глибших досліджень потрібні досконаліші орбітальні апарати з сучаснішими радіолокаційними приладами. Але вже зараз зрозуміло, що ця знахідка є захоплюючою як для кращого розуміння історії Місяця, так і для (потенційно) встановлення присутності людства на ньому.
Читайте також: