Астрофізики відкрили подвійну пару надхолодних карликів, розташованих так близько один до одного, що вони виглядають як одна зірка. Цим небесним об’єктам потрібно лише 20,5 годин, щоб обертатися по орбіті один навколо одного, тобто їхній рік становить менше ніж один земний день. Також вони набагато старші за подібні системи.
Надхолодні карликові зірки не видно неозброєним оком, але це найчисленніші зірки в галактиці. Вони мають настільки малі маси, що випромінюють лише інфрачервоне світло, і науковцям потрібні інфрачервоні телескопи, щоб їх побачити. Є теорія, що зірки, розташовані так близько одна до одної, можуть існувати, але подібні об’єкти на такій граничній близькості астрономи спостерігають вперше.
Система отримала назву LP 413-53AB. Дослідницька група знайшла цю пару в архівних даних. Вони прочісували дані за допомогою алгоритму, який моделює зорі на основі їхніх спектральних даних. Але на ранніх зображеннях зірки просто вирівнялися, тому виглядали як одна. Вчені вважали ці дані дивними, тому спостерігали за зіркою уважніше за допомогою обладнання в обсерваторії Кека. Спостереження показали, що крива блиску змінювалася так швидко, що зорі має бути дві. Тож науковці зрозуміли, що знайшли бінарну пару з найближчою відстанню з усіх коли-небудь знайдених.
«Більшість бінарних об’єктів, за якими ми спостерігаємо, мають орбітальні періоди в роки. Отже, ви отримуєте вимірювання кожні кілька місяців. Потім, через деякий час, ви можете скласти пазл. За допомогою цієї системи ми могли бачити, як спектральні лінії розходяться в реальному часі. Дивовижно бачити, як щось відбувається у Всесвіті в масштабі людського часу», – заявляють астрофізики.
Ця пара знаходиться ближче один до одного, ніж Юпітер і один з його галілеєвих супутників, Калісто. Вони також ближче, ніж червоний карлик TRAPPIST-1 до своєї найближчої планети TRAPPIST-1b. Ці зірки набагато старші, ніж три інші подібні системи, відомі науковцям. У той час як ці три відносно молоді – до 40 млн років, LP 413-53AB має вік у кілька мільярдів років, як і наше Сонце. Їхній вік вказує на те, що зорі не починали формуватися так близько одна до одної.
Дослідники вважають, що вони могли починати рух по тіснішій орбіті або рухатися на ширших орбітах, а потім з часом зблизитися. Є й інша версія – зорі починалися як потрійна система. Гравітаційна взаємодія могла одночасно виштовхнути одну зірку і втягнути дві інші на тіснішу орбіту.
Тепер, коли астрофізики знайшли одну таку тісну систему, вони хочуть знати, чи існують інші. Це єдиний спосіб зрозуміти різні сценарії. «Ці системи рідкісні, – кажуть науковці. – Але ми не знаємо, чи вони рідкісні, тому що рідко зустрічаються, чи тому, що ми їх просто не знаходимо. Це питання відкрите. Тепер у нас є одна точка даних, від якої ми можемо почати відштовхуватися».
Також цікаво: