Астрономи виявили ще один підповерхневий океан у нашій Сонячній системі, а його місце розташування вас справді здивує. Фахівці з французької обсерваторії в Парижі проаналізували зібрані дані про орбіту супутника Сатурна під назвою Мімас, який відомий своєю схожістю із Зіркою Смерті із “Зоряних воєн”. Вони дійшли висновку, що єдиним поясненням його незвичайного коливання є наявність величезного океану. Цей висновок підтверджує результати попереднього аналізу і може зробити Мімас дуже привабливою метою для майбутніх досліджень.
Для здійснення цього відкриття, вчені звернулися до найбільшого сховища даних про Сатурн і його супутники, які були отримані під час місії “Кассіні-Гюйгенс“. Автоматична міжпланетна станція Кассіні оберталася навколо Сатурна понад 13 років, вимірюючи орбіту супутника Мімаса, що обертається навколо газового гіганта. Команда зосередилася на невеликих коливаннях орбіти Мімаса, відомих як лібрації. Вони зіставили спостереження з математичними прогнозами орбітальних характеристик планети. В “Обсерваторії Парижа” кажуть, що єдиним поясненням різниці між моделями та реальністю є підповерхневий океан.
Виявлення океану всередині Мімаса дивовижне з кількох причин. По-перше, це невеликий супутник діаметром близько 400 км – фактично, це найменший з відомих космічних об’єктів, який під дією власної гравітації набув форми сфери. Це означає, що він не здатен довго утримувати внутрішнє тепло. Поверхня також поцяткована кратерами, зокрема другим за величиною серед усіх супутників, що надає йому характерного вигляду Зірки Смерті. На щастя, наскільки нам відомо, він не стріляє лазерами, що руйнують цілі планети. Більшість інших океанічних світів, таких як сусід Мімаса по Сатурну Енцелад і юпітеріанська Європа, мають сліди руйнування поверхні та навіть викиди води. Тому їхні океани легше виявити, і саме тому океан Європи першим привертає увагу астрономів у рамках майбутньої місії Europa Clipper.
Подальший аналіз дає змогу припустити, що океан має величезні розміри, займаючи весь простір між крижаною оболонкою і твердим ядром супутника. Дані навіть показали, що товщина шару льоду становить від 20 до 30 км – порівняно з показниками Енцелада і Європи. Мімас обертається поблизу Сатурна, тому команда також змоделювала приливні ефекти величезної гравітації газового гіганта. Це допомогло вченим встановити, що океан Мімаса, ймовірно, дуже “молодий” – його вік оцінюється від 5 до 15 млн років.
Цей юний океан, імовірно, зацікавить планетологів, хоча його і буде нелегко досліджувати. Енцелад і Європа з їхніми величезними розломами та гейзерами пропонують більше можливостей для вивчення, але Мімас може стати унікальним і важливим місцем у Сонячній системі для майбутніх місій.
Читайте також: