Астрономи зазирнули глибоко в серце голодної чорної діри й виявили струмінь рентгенівського випромінювання, що виходив з неї та був у 60 000 разів гарячішим, ніж поверхня Сонця.
Простими словами, квазари – це чорні діри з яскравими, енергійними струменями електромагнітного випромінювання, що виходять з них з двох боків, коли вони живляться газами в центрі галактик. Квазар, зображений командою в рентгенівських променях, відомий як SMSS J114447.77-430859.3 (J1144) і є найяскравішим прикладом такого об’єкта за останні 9 мільярдів років космічної історії. Розташований в самому серці галактики на відстані близько 9,6 мільярда світлових років від Землі та видимий в небі між сузір’ями Центавра і Гідри, цей квазар приблизно в 100 000 мільярдів разів яскравіший за Сонце.
Квазари, подібні до J1144, настільки яскраві, що часто затьмарюють сумарне світло всіх зірок у галактиках, які їх оточують. Вони є прикладами так званих активних галактичних ядер (AGN), які зустрічаються лише на величезних відстанях від Землі, а отже, в ранньому Всесвіті. Вивчення квазара може дати астрономам детальне уявлення про ці потужні космічні події та їхній вплив на галактичне оточення.
Астрономи також виявили, що J1144 має характеристику, яка відрізняє його від інших квазарів: Рентгенівське світло, яке він випромінює, змінюється в часовому масштабі всього за кілька земних днів. Для квазара з чорною дірою такого розміру мінливість його рентгенівського випромінювання зазвичай становить місяці або навіть роки.
“Ми були дуже здивовані, що жодна попередня рентгенівська обсерваторія ніколи не спостерігала це джерело, незважаючи на його надзвичайну потужність”, – додав Каммун. “У червні цього року розпочнеться нова кампанія моніторингу цього джерела, яка може виявити ще більше сюрпризів від цього унікального джерела”.
Читайте також :