Вчені на чолі з доктором Флоріаном Пейскером зробила значний прорив у вивченні центральної області нашої галактики. Вчені вперше виявили подвійну зоряну систему, розташовану в безпосередній близькості до надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). Нова система, що отримала назву D9, є найближчою до чорної діри серед усіх відомих подвійних систем.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Раніше науковці підтвердили існування лише п’яти подвійних зоряних систем неподалік Sgr A*, але всі вони розташовані значно далі. Унікальність D9 полягає в її розміщенні в скупченні S, де діють надзвичайно потужні гравітаційні сили.
Протягом останніх десятиліть астрономи використовували інфрачервоні телескопи для вивчення зірок поблизу Sgr A*. Однак до цього часу подвійні зоряні системи у скупченні S залишалися непоміченими через високу щільність зірок у цій області.
“Досі ніхто не аналізував окремі нічні спостереження джерел пилу”, – пояснює Флоріан Пейскер з Кельнського університету. “Ми вирішили дослідити кожен запис окремо. Попри шум у даних, їхня якість виявилася достатньою, щоб виявити подвійну зорю”.
Традиційно астрономи комбінують спостереження за довгий період для посилення сигналу від об’єктів. Проте команда Пейскера зосередилася на аналізі одиничних нічних спостережень, що й допомогло ідентифікувати D9, яка залишалася прихованою при стандартних методах дослідження.
Вважалося, що подвійні зоряні системи не можуть існувати у безпосередній близькості до надмасивної чорної діри через її потужне гравітаційне поле. Зірки у скупченні S рухаються на величезних швидкостях – у кілька тисяч кілометрів за секунду.
Чорна діра Sgr A* має масу, що у 4 млн разів перевищує масу Сонця, створюючи екстремальні умови. Виявлення D9 ставить під сумнів припущення, що подвійні системи не можуть утворюватися чи існувати в таких зонах, і змушує науковців переглянути теорії формування зірок у подібних умовах.
Відкриття D9 допомагає краще зрозуміти механізми формування зірок поблизу надмасивних чорних дір. Дослідники припускають, що ця система в майбутньому може злитися в одну зорю – процес, який триватиме від кількох десятиліть до тисячоліть, що є досить коротким терміном у космічному масштабі.
“Ми довго не розуміли, як молоді зорі могли сформуватися так близько до Sgr A*, адже її гравітація мала б запобігати цьому”, – пояснює співавтор дослідження доктор Міхаель Заячек з Університету Масарика. “Виявлення подвійної системи відкриває нові горизонти у вивченні цього процесу”.
Зорі у скупченні S виявилися значно молодшими, ніж передбачалося раніше. Дослідники вважають, що деякі з них могли утворитися з подвійних систем, які мігрували ближче до чорної діри. Це припущення може пояснити так званий “парадокс молодих зірок” – загадку, чому в цьому регіоні існують молоді зорі, хоча їхнє формування мало б бути неможливим.
Це відкриття підкреслює значення архівних астрономічних даних і нових підходів до їх аналізу. Доктор Емма Бордьє, співавтор дослідження, наголошує, що поєднання даних із різних періодів спостережень дає змогу отримати нові наукові результати.
“Ми використали спостереження, зроблені різними поколіннями інструментів Дуже великого телескопа”, – зазначає вона. “Цей підхід доводить, що комбінування архівних і нових даних допомагає здійснювати прориви у дослідженнях”.
Таким чином, дослідження не лише поглиблює розуміння центральної області Чумацького Шляху, але й демонструє важливість переосмислення наявних даних та впровадження нових методів аналізу для розв’язання давніх астрономічних загадок.
Читайте також:
- Французькі вчені побили рекорд Китаю у створенні “штучного сонця”
- Телескоп Einstein Probe зафіксував дивний вибух: вчені намагаються з’ясувати причину