За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) астрономи дослідили квазар J0529-4351 і виявили, що він є найяскравішим і найсвітлішим об’єктом, який коли-небудь спостерігався.
У центрі квазарів знаходиться надмасивна чорна діра, а конкретно в цьому квазарі-рекордсмені чорна діра зростає в масі на величину, еквівалентну одному сонцю на день, тож це найшвидше зростаюча чорна діра на сьогодні.
Чорні діри, що живлять квазари, збирають матерію з навколишнього середовища, і під час цього процесу випромінюється величезна кількість світла. Настільки, що квазари є одними з найяскравіших об’єктів у нашому небі, і навіть далекі з них можна спостерігати з Землі. Як правило, найяскравіші квазари вказують на найшвидше зростаючі надмасивні чорні діри.
“Ми відкрили найшвидше зростаючу чорну діру, відому на сьогодні. Вона у 17 млрд разів більша за Сонце і поглинає трохи більше сонця на день. Це робить її найяскравішим об’єктом у відомому Всесвіті”, – говорять астрономи. Квазар J0529-4351 знаходиться так далеко від Землі, що його світлу знадобилося понад 12 млрд років, щоб дійти до нас.
Щобільше, J0529-4351 ще й у понад 500 трлн разів яскравіша за Сонце. Астрономи говорять, що акреційний диск чорної діри має діаметр близько семи світлових років, тож це, ймовірно, найбільший акреційний диск у Всесвіті (це десь в 15 тис. разів більше, ніж відстань від Сонця до орбіти Нептуна). Вчені зазначають, що цей об’єкт з’явився на знімках Південного огляду неба ESO ще у 1980 році, але був визнаний квазаром лише через десятиліття.
Пошук квазарів вимагає точних даних спостережень з великих ділянок неба. Отримані масиви даних великі, і дослідники часто використовують ШІ, щоб проаналізувати їх і відрізнити квазари від інших небесних об’єктів. Однак ці моделі навчаються на наявних даних, що обмежує коло потенційних кандидатів об’єктами, схожими на вже відомі. Якщо новий квазар яскравіший за ті, що спостерігалися раніше, програма може класифікувати його як зірку, не надто віддалену від Землі.
Автоматизований аналіз даних із супутника ESA Gaia відкинув J0529-4351 як надто яскравий, щоб бути квазаром, і припустив, що це зірка. Але пізніше дослідники все ж ідентифікували його як далекий квазар. Проте щоб виявити, що це справді найяскравіший квазар з тих, що коли-небудь спостерігалися, потрібен був більший телескоп і точніші вимірювання. Спектрограф X-shooter на телескопі VLT в чилійській пустелі Атакама надав вирішальні дані.
Виявлення та вивчення далеких надмасивних чорних дір може пролити світло на деякі таємниці раннього Всесвіту, зокрема на те, як вони та галактики, що їх оточують, формувалися та еволюціонували.
Читайте також: