Міжнародна команда вчених за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виявила “мертву” галактику, яка раптово перестала утворювати нові зірки приблизно 13 млрд років тому, коли Всесвіту було лише 700 млн років. Астрономи говорять, що це найстаріша “мертва” галактика з усіх, які коли-небудь спостерігалися.
Зореутворення в ній відбувалося швидко і майже так само швидко припинилося, що доволі несподівано для цієї стадії еволюції Всесвіту. Але поки неясно, чи є стан цієї галактики тимчасовим або постійним, і що саме стало причиною припинення утворення нових зірок.
“Перші кілька сотень мільйонів років існування Всесвіту були дуже активною фазою, коли багато газових хмар колапсували, утворюючи нові зірки, – говорять астрономи. – Галактикам потрібен багатий запас газу для формування нових зірок, і ранній Всесвіт був схожий на такий собі шведський стіл”. “Лише пізніше ми почали бачити, як галактики перестають утворювати зірки, чи то через чорну діру, чи то через щось інше”, – додають науковці.
Астрономи вважають, що зореутворення може бути сповільнене або зупинене різними факторами. Наприклад, внутрішніми, як-от надмасивна чорна діра. Або газ може дуже швидко витрачатися на зореутворення і не поповнюватися. “Ми не впевнені, що будь-який з цих сценаріїв може пояснити те, що ми зараз спостерігаємо за допомогою телескопа Вебба“, – говорять представники команди.
Використовуючи дані дослідження JADES (JWST Advanced Deep Extragalactic Survey), астрономи визначили, що ця галактика пережила короткий, але дуже інтенсивний період зореутворення в період між 30 і 90 млн років. Проте між 10 і 20 млн років до того моменту, який спостерігався за допомогою телескопа Вебба, зореутворення раптово припинилося. “У ранньому Всесвіті все відбувається швидше і драматичніше, і це може включати й перехід галактик від фази зореутворення до фази спокою або згасання”, – зазначають вчені.
Астрономи вже спостерігали мертві галактики в ранньому Всесвіті, але ця галактика є найстарішою. До того ж це спостереження є одним з найглибших, зроблених за допомогою Вебба. Ця галактика також має відносно низьку масу – приблизно таку ж, як і Мала Магелланова Хмара, карликова галактика поблизу Чумацького Шляху, яка, до речі, й досі формує нові зірки. Інші галактики, що згасали в ранньому Всесвіті, були набагато масивнішими, але завдяки покращеній чутливості Вебб може розгледіти та проаналізувати навіть менші й тьмяніші об’єкти.
Астрономи додають, що хоча на момент спостереження галактика виглядала мертвою, є ймовірність, що за 13 млрд років вона змогла повернутися до життя і знову почати утворювати нові зірки. Тож вченим потрібно більше спостережень, щоб з’ясувати, чи могли галактики в ранньому всесвіті “вмирати”, а потім “відроджуватися”.
Читайте також: