Команда астрономів провела нове дослідження і з’ясувала, що Венера насправді ніколи не була придатною для життя. Дослідження руйнує дуже давню теорію про те, що наша планетарна сусідка колись була набагато більше схожа на Землю, ніж сьогодні. Вчені з Кембридзького університету вивчили хімічний склад атмосфери та дійшли висновку, що надра Венери сьогодні занадто сухі, щоб на її поверхні колись було достатньо води для існування океанів. Натомість планета протягом усієї своєї історії, ймовірно, була таким негостинним світом.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Результати дослідження мають важливе значення для розуміння унікальності Землі та для пошуку життя на планетах за межами нашої Сонячної системи. Багато екзопланет схожі на Венеру, але вчені вважають, що варто досліджувати саме екзопланети, які більше схожі на Землю.
Венера і Земля майже однакові за розміром і є кам’янистими планетами. Але якщо роздивлятися глибше, Венера вкрита густими хмарами сірчаної кислоти, а її поверхня має середню температуру близько 500°C. Попри це, астрономи десятиліттями вивчають, чи були колись на Венері рідкі океани, здатні підтримувати життя, або ж чи існує зараз якась таємнича форма життя в її густих хмарах.
“Ми не дізнаємося напевно, чи може Венера підтримувати життя, чи підтримувала його колись, поки не відправимо зонди наприкінці цього десятиліття, – кажуть представники команди. – Але з огляду на те, що на Венері, ймовірно, ніколи не було океанів, важко уявити, що вона коли-небудь підтримувала життя, подібне до земного, яке потребує рідкої води”.
Шукаючи життя в інших частинах нашої галактики, вчені зосереджуються на планетах, що обертаються навколо своїх зірок у придатній для життя зоні, де температура така, що рідка вода може існувати на поверхні планети. Венера є обмеженням на межі цієї придатної для життя зони навколо зірки. “Попри те, що це найближча до нас планета, Венера важлива для науки про екзопланети, тому що дає нам унікальну можливість досліджувати планету, яка розвивалася зовсім інакше, ніж наша, прямо на краю зони, придатної для життя”, – зазначають астрономи.
Існує дві основні теорії щодо того, як могли розвиватися умови на Венері з моменту її утворення 4,6 млрд років тому. Перша полягає в тому, що колись умови на поверхні Венери були досить помірними, щоб підтримувати рідку воду, але парниковий ефект, спричинений вулканічною активністю, призвів до того, що планета ставала все гарячішою і гарячішою. Друга теорія полягає в тому, що Венера одразу була гарячою, і рідка вода ніколи не збиралася на поверхні.
“Обидві ці теорії ґрунтуються на кліматичних моделях, але ми хотіли застосувати інший підхід, заснований на спостереженнях за сучасним хімічним складом атмосфери Венери, – зазначають дослідники. – Щоб атмосфера Венери залишалася стабільною, будь-які хімічні речовини, що видаляються з атмосфери, повинні також повертатися до неї”.
Дослідники розрахували нинішню швидкість руйнування молекул води, вуглекислого газу та карбонілсульфіду в атмосфері Венери, які повинні відновлюватися вулканічними газами для підтримання стабільності атмосфери. Коли магма підіймається на поверхню, вона вивільняє гази з глибинних частин планети. На Землі виверження вулканів – це здебільшого пара, але вулканічні гази на Венері складаються максимум на 6% з води. Це свідчить про те, що надра Венери зневоднені.
Наприкінці цього десятиліття місія NASA DAVINCI зможе перевірити та підтвердити, чи завжди Венера була сухою, негостинною планетою. Зонд здійснить серію прольотів і буде відправлений на поверхню. Результати допоможуть астрономам звузити фокус пошуку планет, здатних підтримувати життя на орбітах навколо інших зірок.
“Якщо Венера була придатною для життя в минулому, це означає, що інші планети, які ми вже знайшли, також можуть бути придатними для життя, – додали вчені. – Але якщо вона ніколи не була для цього придатною, то це робить подібні до Венери планети в інших місцях менш вірогідними кандидатами на створення умов для життя”.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також: