Загадкове затемнення, що спостерігалося торік у величезної зірки Бетельгейзе, можливо, пов’язано з гігантськими сонячними плямами і коливаннями температури. Нове дослідження припускає, що «велика темна пляма» призвела до падіння температури поверхні Бетельгейзе, що, своєю чергою, сприяло тимчасовому зменшенню світності червоного гіганта.
У новому дослідженні, проведеному Китайською академією наук, вивчалися молекули в спектрах – або світловій сигнатурі – Бетельгейзе, щоб спробувати з’ясувати, що відбувається. Для цього вони використовували обсерваторію Вейхай чотири рази у 2020 році в період затемнення і відновлення яскравості: 31 січня, 19 березня, 4 квітня і 6 квітня. Щоб оцінити температуру зірки, астрономи дослідили молекули оксиду титану і ціаніду, які, як правило, легше утворюються в прохолоднішому зоряному середовищі.
«Чим холодніше зірка, тим більше цих молекул може утворитися і вижити в її атмосфері, а молекулярні лінії сильніше в зоряному спектрі», – заявила провідний автор Софія Алексєєва в заяві, опублікованій 5 серпня. «У гарячішій атмосфері, ці молекули легко дисоціюють і не виживають».
Коли Бетельгейзе була найтьмянішою 31 січня 2020 року, її ефективна температура – тобто температура, розрахована на основі її випромінювання – була виміряна на рівні 3200° С. Але щойно зірка повернулася до нормальної яскравості, вимірювання показали підвищення температури майже на 5% до 3370° С.
З огляду на те, що до наднової Бетельгейзе може бути ще багато сотень років, астрономи прийшли до висновку, що малоймовірно, що вся поверхня настільки тимчасово охолола. Швидше за все, це повинна була бути сонячна пляма – або, скоріше, «зоряна пляма», яка блокувала вихід частини випромінювання Бетельгейзе.
Зоряні плями, такі як сонячні плями, які з’являються на Сонце, вважаються звичайним явищем на червоних зірках-гігантах, таких як Бетельгейзе. Плями виникають як обурення в потоці магнітного поля зірки до фотосфери або видимої поверхні зірки. Сонячні плями, як правило, є великими скупченнями магнітної активності і можуть утворюватися спалахи або викиди часток, відомих як викиди корональної маси – джерела сонячного вітру в нашій Сонячній системі.
Хоча це дослідження температури було зосереджено на затемненні Бетельгейзе, команда заявила, що майбутні дослідження в цій області можуть краще проінформувати наші дослідження всіх червоних гігантів – основного джерела важких елементів у Всесвіті через тенденцію зірок підривати і викидати матеріал.
Читайте також:
Leave a Reply