Китай планує запуск свого першого супутника для вивчення Сонця

Китай, а саме аерокосмічна науково-технічна корпорація (CASC) повідомив про підготовку до запуску першого національного супутника для вивчення Сонця. Апарат буде відправлений у космос наприкінці поточного року і стане об’єктом тестування платформ для стеження за Сонцем. У зв’язку з запуском CASC пропонує всім бажаючим до 7 жовтня придумати назву для супутника, як це було зроблено при виборі імені для китайського марсохода.

За останні п’ять років Китай фактично увірвався в космос. Ми спостерігаємо як кількісні, так і якісні прориви. Причому питаннями освоєння космосу займаються не тільки державні структури, але також приватний сектор, освоюючи, в тому числі таку серйозну нішу, як створення і виробництво ракет-носіїв.

З головних подій можна відзначити місію по відправці місяцеходу на зворотний бік Місяця, для чого потрібен був високий рівень автоматизації управління. Не менш чітко здійснене повернення місячного ґрунту автоматичною станцією на Землю, чого світ не робив понад 50 років. Нарешті, успішна доставка автоматичного ровера на Марс, що свого часу не зміг здійснити навіть Радянський Союз.

Ім’я для першого китайського марсохода було запропоновано вибрати громадянам країни. На розгляд було подано понад 40 тис. заявок. В результаті конкурсна комісія зупинилася на імені бога війни (вогню) Чжу Жуна. Ім’я для супутника по вивченню Сонця також вирішено вибрати подібним чином.

Перша місія з вивчення Сонця китайськими космічними апаратами має кодове ім’я Chinese H-alpha Solar Explorer (CHASE). Як випливає з назви, апарат вивчатиме спектральні лінії H-альфа. Це видимі лінії червоного кольору в спектрі водню. Вони з’являються при переході електрона з 3-го на 2-й рівень з одночасним випромінюванням фотона. Ці лінії допомагають вивчати явища в короні Сонця, зокрема – утворення і динаміку протуберанців.

Апарат CHASE розрахований на три роки роботи. Йому в напарники в першій половині наступного року буде запущений другий китайський супутник спостереження за Сонцем – ASO-S. Розрахунковий термін роботи другого апарату складе чотири роки. Запуск обох апаратів приурочений до початку чергового 11-річного циклу сонячної активності, який стартував в цьому році. Пік активності настане у 2024 і 2025 роках, і китайські апарати будуть готові уважно стежити за цими явищами.

Читайте також:

• Китайські ракети нового покоління почали заправляти воднем
• Китайські космонавти повернуться на Землю 17 вересня