Китай запустив космічний апарат Einstein Probe, який шукатиме високоенергетичне випромінювання від деяких найпотужніших об’єктів і подій у Всесвіті, включаючи чорні діри, зіткнення нейтронних зірок чи наднові.
Einstein Probe піднявся в небо на борту ракети-носія Long March 2C, і до реалізації цієї місії долучилися ESA та Інститут позаземної фізики Макса Планка в Німеччині. “Я хотіла б привітати наших колег з Китайської академії наук з успішним запуском інноваційної місії, яка зробить великий крок вперед у галузі рентгенівської астрономії”, – заявила представниця ESA Кароль Мунделл.
Після запуску Einstein Probe піднявся на висоту близько 600 км. Зараз космічний апарат обертається навколо Землі приблизно раз на 96 хвилин по орбіті, нахиленій на 29°. Це дозволить йому моніторити майже все нічне небо над Землею за три орбіти протягом запланованої місії, яка триватиме три роки, а можливо, і довше.
Але космічний апарат ще не готовий до наукової роботи. Протягом наступних шести місяців команда місії тестуватиме та калібруватиме два основні інструменти космічного апарату. Це ширококутний рентгенівський телескоп (WXT), який охоплює величезні простори космосу за допомогою потужного об’єктива, і рентгенівський телескоп подальшого спостереження (FXT), який збільшуватиме зображення головних об’єктів, помічених у цьому широкому полі зору.
Ця стратегія дозволить зонду виявити нові джерела рентгенівського випромінювання в нічному небі, які можуть бути вибухами високоенергетичного випромінювання, запущеного зіткненням двох нейтронних зірок, або від чорних дір, які поглинають матерію, чи вибухів наднових зірок. Виявляючи ці сплески рентгенівського випромінювання, зонд надасть вченим дані, які розкажуть про те, що відбувається навколо найпотужніших і найбурхливіших космічних подій.
“Завдяки унікально широкому погляду Einstein Probe ми зможемо вловити рентгенівське світло від зіткнень між нейтронними зірками та з’ясувати, що викликає деякі гравітаційні хвилі, які ми виявляємо на Землі, – говорять науковці. – Часто, коли ці невловні сплески реєструються, ми не можемо визначити, звідки вони походять. Швидко помітивши сплеск рентгенівського випромінювання, ми зможемо точно визначити походження багатьох хвиль”.
Читайте також: