Зразки з місячного Oceanus Procellarum, стародавнього маревого базальту, назва якого перекладається як «Океан бур», можуть допомогти визначити джерело місячної води.
Китайський місячний апарат Чан’е-5 у 2020 році вперше в режимі реального часу на місці підтвердив наявність сигналу води в породах та ґрунті базальту за допомогою бортового спектрального аналізу. Цей висновок було підтверджено лабораторним аналізом зразків, повернутих апаратом у 2021 році. Тепер команда Чан’є-5 визначила, звідки взялася вода.
«Вперше у світі результати лабораторного аналізу зразків місячних зразків та спектральні дані, отримані під час досліджень місячної поверхні на місці, були використані спільно для вивчення наявності, форми та кількості «води»», – сказав співавтор дослідження Лі Чуньлай з Національних астрономічних обсерваторій Китайської академії наук (NAOC). «Отримані результати точно відповідають на питання про характеристики розподілу та джерела води в зоні посадки Чан’е-5, а також забезпечують істину для інтерпретації та оцінки сигналів води у даних дистанційного зондування».
Чан’е-5 не спостерігав місячних рік або джерел, швидше, він визначив у середньому 30 гідроксилів на мільйон у породах та ґрунті на поверхні Місяця. Ці молекули, що складаються з одного атома кисню та одного атома водню, є основним компонентом води, а також найпоширенішим результатом хімічної реакції молекул води з іншими речовинами. Попри те, що гідроксил є тим, що Лі назвав «слабким кінцем місячної гідратації», він є для води тим самим, чим дим для вогню: доказом.
Зразки були зібрані в найжаркішу частину місячного дня, при температурі, близької до 93,3°С, коли поверхня була б найсухішою. Цей час також співпадає зі слабкими сонячними вітрами, які можуть сприяти гідратації за досить високої потужності.
Навіть у таких зневоднених умовах сигнали гідратації все одно з’являлися – то звідки ж вони взялися?
Невелика частина з’явилася в склоподібному матеріалі, що утворився внаслідок впливу сонячних вітрів на місячну поверхню, як і в зразку Аполлона-11, зібраному в 1971 і дослідженому на початку 2000 років. Але в зразку Чан’е-5 містилося лише близько третини кількості скла, що містить гідроксил, утвореного сонячним вітром, в порівнянні зі зразком Аполлона.
Це говорить про те, що сонячний вітер все ще робить, хоч і слабкий, внесок у вміст гідроксилу, що спостерігається в місці посадки Чан’е-5. Основна частина гідроксилу у зразках Чан’е-5 містилася в апатиті – кристалічному, багатому на фосфати мінералі, який у природних умовах присутній як на Місяці, так і на Землі.
«Цей надлишок гідроксилу є корінним, що свідчить про наявність внутрішньої води місячного походження у місячних зразках Чан’е-5, і що вода відігравала важливу роль у формуванні та кристалізації пізньої місячної базальтової магми», – сказав Лі, маючи на увазі склад посадкового майданчика Чан’е-5 у маревому базальті Oceanus Procellarum.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також:
- Місія Gaia розкриває темне минуле та майбутнє Чумацького Шляху
- Японські астронавти полетять на Місяць