Дослідження єдиного природного супутника Землі переживає справжній ренесанс. Окрім відомих американських місій Artemis, десятки інших інноваційних проєктів перебувають на стадії планування або виробництва, щоб досліджувати Місяць як ніколи раніше. Китайське національне космічне управління (CNSA) розробляє сузір’я орбітальних телескопів, які будуть обертатися навколо Місяця на одній орбіті вже з 2026. Подробиці цієї новаторської пропозиції були розкриті на початку цього року на конференції Astronomy From the Moon, що відбулася в Лондоні.
Запропонована концепція називається “Відкриваючи небо на найдовшій довжині хвилі”(Discovering Sky at the Longest Wavelength), або проєкт Hongmeng, і може вийти на орбіту Місяця до 2026 року. За даними Space.com, Китай планує запустити невелике сузір’я супутників на орбіту навколо Місяця. Це сузір’я функціонуватиме як радіотелескоп, що дозволить астрономам вивчати космічний світ в абсолютно “новому вікні”. За задумом, воно складатиметься з одного головного “материнського” супутника і восьми міні-супутників-“дочок”.
Головний супутник (матір) відповідатиме за обробку даних і передачу їх на Землю, в той час, як дочки працюватимуть над захопленням загадкових радіосигналів від віддалених об’єктів у космосі.
Астрономи CNSA вважають, що мережа супутників на орбіті Місяця була б більш технічно можливою, ніж зведення телескопа безпосередньо на поверхні Місяця. Останнє вимагало б створення великої інфраструктури на Землі, після чого астрономам довелося б будувати її на Місяці, що може бути складним, тривалим і дорогим процесом.
“Є ряд переваг у тому, щоб робити це на орбіті, а не на поверхні, тому що це набагато простіше з технічної точки зору”, – сказав під час конференції Сюелей Чен, астроном з CNSA. “Нема потреби в посадці і розгортанні, а також тому, що період обертання навколо Місяця становить дві години, ми можемо використовувати сонячну енергію, що набагато простіше, ніж робити це на поверхні Місяця, яку, якщо ви хочете спостерігати протягом місячної ночі, то вам доведеться забезпечувати енергією протягом майже 14 днів”, – додав Чен.
Бачення цього телескопа, що базується на сузір’ях, є однією з його найважливіших переваг. Він дозволить астрономам відстежувати космічні сигнали в певній області електромагнітного спектра. Через земну атмосферу така форма спостереження зазвичай неможлива з планети.
“Якщо ви дивитеся на низькочастотну частину електромагнітного спектра, то побачите, що через сильне поглинання [атмосферою Землі] ми дуже мало знаємо про [область] нижче 30 мегагерц. Це майже порожня частина електромагнітного спектра. Тому ми хочемо відкрити це останнє електромагнітне вікно Всесвіту”, – пояснив Чен.
Але чому саме цей спектр? Виявлення цього електромагнітного спектра може допомогти нам зрозуміти один з найзагадковіших періодів раннього Всесвіту: Темні віки, який відбувалося протягом перших кількох сотень мільйонів років після Великого вибуху, коли Всесвіт був оповитий непроглядною темрявою.
Крім того, телескоп збиратиме дані, перебуваючи на далекому боці Місяця. Відомо, що зворотний бік Місяця є найбільш “радіотихим місцем” і позбавлений антропогенного радіошуму. Коли материнський космічний апарат перетне поверхню Місяця, звернену до планети, він надішле дані на Землю.
Якщо все піде за планом, цей телескоп відкриє нове вікно для вловлювання загадкових сигналів, що виходять від далеких космічних об’єктів, і розкриє таємниці раннього Всесвіту.
Читайте також:
Leave a Reply