Китайська дослідницька група успішно розробила 66-кубітну програмовану надпровідну квантову обчислювальну систему – комп’ютер Цзучунчжі 2.1, яка значно збільшує переваги квантових обчислень. Це свідчить про те, що Китай став першою країною, яка досягла переваг у галузі квантових обчислень у двох основних технічних напрямках.
У розробці комп’ютера Цзучунчжі 2.1 взяв участь професор КНТУ Пань Цзяньвей та науковці з Шанхайського інституту мікросистем та інформаційних технологій Академії наук Китаю та Державного дослідницького центру паралельної обчислювальної техніки та технологій.
У системі новинки кількість фотонів, якими маніпулюють, була збільшена до 113. Таким чином, Цзучунчжі 2.1 набагато потужніший за свого 76-фотонного попередника Цзучунчжі, пояснили вчені.
«Квантова перевага – це наукова концепція, яка свідчить, що квантовий комп’ютер може робити речі в деяких областях, що виходять за межі можливостей неквантових або класичних комп’ютерів, але він ніколи не замінить класичні комп’ютери», – сказав Юань Ланьфен, науковий співробітник Національної лабораторії фізичних наук Хефей у Microscale Китайського університету науки та технологій (USTC).
Китай у 2020 році другим у світі досяг квантової переваги після того, як наукова група під керівництвом Паня Цзяньвея створила прототип Цзучунчжі. Результати тесту показали, що у розв’язання задачі відбору проб гаусових бозонів його продуктивність в 10-7 разів перевищує суперкомп’ютери. Квантовий комп’ютер – обчислювальна машина, в якій операції виконуються відповідно до законів квантової механіки. Ідея квантового комп’ютера була висунута Р. Фейнманом у 1981 році.
Квантові обчислення вважаються ключовою технологією для наступного покоління інформаційної революції, яка може генерувати обчислювальну потужність, яка перевершує можливості традиційних комп’ютерів, за допомогою спеціальних алгоритмів для вирішення основних економічних та соціальних проблем. Розробка квантових комп’ютерів стала важливим завданням на передовій світової науки та техніки.
Квантові комп’ютери загального призначення у перспективі знайдуть застосування у сфері дешифрування, прогнозу погоди, матеріалознавства та розробки ліків, пояснили вчені.
Читайте також:
Leave a Reply