© ROOT-NATION.com - Використання контенту дозволено за наявністю зворотнього посилання.
Південний полюс Місяця цікавить вчених багатьох країн, бо це вкрай перспективне місце для космічних досліджень. Головною привабливістю південного полюса Місяця є потенційна можливість існування водяного льоду в постійно затінених кратерах. Тому Китай планує у межах своєї наступної місії Chang’e-7 запустити також “розумний роботизований літаючий детектор” для дослідження південного полюса Місяця.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Цей космічний апарат має на меті перевірити наявність і розташування водяного льоду в постійно затінених кратерах. Очікується, що місячна місія стартуватиме у 2026 році. Вона є важливим кроком на шляху до амбітної мети Китаю – висадити людей на поверхню нашого супутника до 2030 року.
Основне завдання робота – знайти та перевірити водяний лід у постійно затінених кратерах південного полюса Місяця. Це важливо для майбутніх місячних поселень, оскільки воду можна використовувати для пиття, виробництва кисню та ракетного палива.
Місія Chang’e-7 досліджуватиме цей регіон за допомогою орбітального апарату, посадкового модуля, місяцеходу та новітнього літаючого детектора. Ці апарати працюватимуть разом, щоб провести найповніше дослідження регіону.
Команда місії називає літаючий детектор “надзвичайно розумним”. Китайські науковці раніше демонстрували, як цей робот виконує різні рухи, включаючи лазіння, повзання, стрибки та політ на ракетному двигуні. Ракетна силова установка апарата дозволяє йому функціонувати у вакуумі Місяця. Він буде оснащений паливними баками та рушіями для здійснення польотів. Ці особливості дають роботу можливість швидко злітати та приземлятися на поверхні Місяця в умовах різної складності. А конструкція шестиногого літаючого детектора створить можливість безпечних посадок на крутих схилах. Зазначається, що робот також використовуватиме планування траєкторії ніг і спільний рух для навігації місячною поверхнею.
Традиційні місяцеходи обмежені своїми колесами та невеликим радіусом навколо місця посадки. Літаючий детектор, однак, може стрибати на десятки кілометрів, досліджуючи глибокі кратери та затінені регіони, недоступні для його колісних аналогів.
Посадковий модуль разом з місяцеходом і літаючим роботом здійснить м’яку посадку поблизу південного полюса Місяця. Там детектор зробить щонайменше три стрибки, перш ніж використовувати сонячну енергію для подальших досліджень. Апарат також має камеру, роботизовану руку та наукові інструменти, серед яких аналізатор молекул води та ізотопів водню.
Експерти вважають, що постійно затінені полярні кратери можуть бути потенційними резервуарами льоду, і тому це головні об’єкти досліджень не лише для Китаю, але й для інших країн. Місія Chang’e-7 випробовуватиме технології, необхідні для довгострокового заселення Місяця. Вона також допоможе у створенні майбутньої місячної дослідницької станції.
Після цієї місії Китай планує запустити Chang’e-8. Це станеться орієнтовно у 2028 році. У разі успіху обидві ці місії закладуть основу для пілотованих місій, спробу яких Китай планує здійснити до 2030 року.
Читайте також:
- Китай будує платформу для вітрових турбін потужністю до 25 МВт
- Найцікавіші кейси в галузі робототехніки у 2024 році