Вперше на далеких околицях Сонячної системи, на транснептунових об’єктах (ТНО) було виявлено кригу з діоксиду та монооксиду вуглецю. Вчені знайшли їх за допомогою інфрачервоних спектральних можливостей телескопа Вебба, проаналізувавши 59 транснептунових об’єктів.
Це новаторське дослідження припускає, що вуглекислий лід (діоксид карбону) був поширений у холодних зовнішніх областях протопланетного диска – величезного диска газу і пилу, з якого утворилася Сонячна система. А от для розуміння походження чадного газу (монооксиду карбону) потрібні подальші дослідження.
Дослідники повідомили про виявлення діоксиду вуглецю в 56 ТНО і монооксиду вуглецю – у 28 (плюс 6 з сумнівними або незначними виявленнями) з вибірки. Згідно з дослідженням, вуглекислий газ був широко розповсюджений на поверхнях транснептунової популяції, незалежно від динамічного класу і розміру тіла, тоді як чадний газ був виявлений лише в об’єктах з високим вмістом вуглекислого газу.
“Ми вперше спостерігали цю область спектра для великої колекції ТНО, тому в певному сенсі все, що ми побачили, було захоплюючим і унікальним, – говорять вчені. – Ми не очікували, що вуглекислий газ настільки поширений в регіоні ТНО, і тим більше, що монооксид вуглецю присутній в такій великій кількості ТНО”.
Відкриття льодів може ще більше допомогти нам зрозуміти формування нашої Сонячної системи і те, як небесні об’єкти могли мігрувати. “ТНО – це реліквії процесу формування планет. Ці знахідки можуть накласти важливі обмеження на те, де ці об’єкти були сформовані, як вони потрапили в регіон, де знаходяться зараз, і як їхня поверхня еволюціонувала з моменту формування. Оскільки вони сформувалися на більшій відстані від Сонця і є меншими за планети, вони містять первинну інформацію про початковий склад протопланетного диска”, – додали вчені.
Крига з монооксиду вуглецю була виявлена на Плутоні зондом New Horizons, але лише з появою телескопа Вебба можна було виявити сліди криги з монооксиду вуглецю або вуглекислого газу на найбільшій популяції ТНО. Вуглекислий газ зазвичай міститься в багатьох об’єктах нашої Сонячної системи, тож вчені хотіли дізнатися, чи існує він у більших кількостях за межами Нептуна.
“Відкриття вуглекислого газу на транснептунових об’єктах було захоплюючим, але ще більш захоплюючими були його характеристики, – говорять представники команди. – Спектральний відбиток вуглекислого газу виявив два різних поверхневих склади. У деяких ТНО вуглекислий газ змішаний з іншими матеріалами, такими як метанол, водяний лід і силікати. Однак в іншій групі спектральна сигнатура була напрочуд унікальною. Цей відбиток вуглекислого газу не схожий ні на що, що спостерігається в інших тілах Сонячної системи або відтворюється в лабораторних умовах”.
Аналіз показав, що вуглекислий газ, ймовірно, був присутній у протопланетному диску, проте навряд чи монооксид вуглецю був первинним. “Чадний газ міг ефективно утворюватися внаслідок постійного іонного бомбардування, що надходить від нашого Сонця або інших джерел, – додають вчені. – Наразі ми досліджуємо цю гіпотезу, порівнюючи спостереження з експериментами з іонного опромінення, які можуть відтворити умови замерзання та іонізації поверхонь ТНО”.
Читайте також:
Leave a Reply