Все життя на Землі, ймовірно, виникло з однієї іскри в ранній історії Землі. Через деякий час вона диверсифікувалася, розгалужуючись на види, які допомогли їй вижити. Точний час виникнення цих моментів був предметом суперечок у науковому співтоваристві, але нове дослідження припускає, що обидва кроки могли статися раніше, ніж ми думали раніше. Дослідження, проведене вченими Університетського коледжу Лондона, засноване на доказах різноманітного мікробного життя всередині шматка породи розміром із кулак з Квебеку в Канаді, вік якого становить від 3,75 до 4,28 млрд років.
У 2017 році дослідники, які виявили його, припустили, що структури в скелі – крихітні нитки, виступи та трубки – були залишені стародавніми бактеріями. Але не всі були переконані, що ці структури, які відсунуть дату появи перших ознак життя на Землі, як мінімум, на 300 млн років тому, мають біологічне походження.
Однак після подальшого обширного аналізу породи команда виявила ще більшу і складнішу структуру, ніж ті, що були ідентифіковані раніше. Усередині скелі була структура у вигляді стебла з паралельними гілками на одному боці довжиною майже сантиметр, а також сотнями спотворених сфер або еліпсоїдів поряд із трубками та нитками. «Це означає, що життя могло виникнути лише через 300 млн років після утворення Землі. З геологічного погляду це швидко — близько одного обороту Сонця навколо галактики», — каже провідний автор дослідження геохімік Домінік Папіно з Каліфорнійського університету.
Ключове питання для Папіно та його колег полягало в тому, чи могли ці структури утворитися внаслідок хімічних реакцій, не пов’язаних із живими істотами. Відповідно до статті, деякі з дрібніших структур імовірно могли бути продуктом абіотичних реакцій, проте нещодавно ідентифікований «деревоподібний» стовбур, швидше за все, має біологічне походження, оскільки жодна така структура, як ця, не була створена лише за допомогою хімічних реакцій (зі знайдених раніше). Крім структур дослідники виявили мінералізовані хімічні речовини в породі, які могли бути побічними продуктами різних типів метаболічних процесів. Хімічні речовини узгоджуються з процесами вилучення енергії бактеріями, які включали б залізо та сірку. Залежно від інтерпретації хімічних ознак можуть бути навіть натяки на версію фотосинтезу.
Теж цікаво:
- Платформа Microsoft Azure допоможе дізнатися про найтемніші куточки космосу
- Космічний телескоп Габбл виявив змієподібну спіральну галактику
Це відкриття вказує на можливість того, що рання Земля — через 300 млн років після її утворення — була заселена безліччю мікробів. Гірська порода була проаналізована за допомогою комбінації оптичних спостережень за допомогою раманівських мікроскопів (які використовують розсіювання світла для визначення хімічної структури) та цифрового відтворення ділянок породи за допомогою суперкомп’ютера, який обробив тисячі зображень за допомогою двох методів візуалізації з високою роздільною здатністю.
Уламок скелі, про який йде мова, був зібраний Папіно у 2008 році з поясу Nuvvuagittuq Supracrustal Belt у Квебеку (NSB), який колись був частиною морського дна. NSB містить одні з найстаріших осадових порід, відомих на Землі. Викопні скелі також були проаналізовані на рівні рідкоземельних елементів, і дослідники виявили, що в ній дійсно були такі ж рівні, як і в інших древніх зразках гірських порід, що підтвердило, що вона була такою ж старою, як і навколишні вулканічні породи.
До цього відкриття в Західній Австралії було знайдено найраніші викопні свідоцтва життя, які датуються 3,46 млрд років тому. Однак подібні суперечки існують і щодо того, чи були ці скам’янілості біологічного походження.
Мабуть, найзахоплюючішими наслідками цього відкриття є те, що воно означає для потенційного розподілу життя у Всесвіті. Якщо життя змогло розвиватися й еволюціонувати в суворих умовах дуже ранньої Землі, то воно може бути більш поширеним у космосі, ніж ми думаємо.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: