З кожним роком наукової фантастики дедалі менше. Це пов’язано з тим, що вчені починають втілювати у життя багато ідей, які раніше були лише сторінках фантастичних творів.
Наприклад, у грудні 2021 року компанія Cortical Labs з Мельбурна виростила групи нейронів (клітин мозку), які були вбудовані в комп’ютерний чип.
У кремнієвих комп’ютерах електричні сигнали передаються металевими контактами, що з’єднують різні компоненти разом. У мозку нейрони спілкуються один з одним за допомогою електричних сигналів через синапс (з’єднання між нервовими клітинами).
У системі Dishbrain від Cortical Labs нейрони вирощуються на кремнієвих чипах. Ці нейрони діють як дроти у системі, з’єднуючи різні компоненти. Основна перевага цього підходу полягає в тому, що нейрони можуть змінювати свою форму, зростати, відтворюватись або вмирати у відповідь на вимоги системи. Dishbrain може навчитися грати в аркадну гру Pong швидше ніж звичайні системи штучного інтелекту. Розробники Dishbrain заявили: «Нічого подібного раніше не існувало… Це абсолютно новий спосіб існування. Злиття кремнію та нейронів».
Cortical Labs вважає, що її гібридні чипи можуть стати ключем до складних процесів мислення, які сучасні комп’ютери та ШІ зробити не можуть.
Інший стартап, що виробляє комп’ютери з вирощених у лабораторії нейронів, Koniku, вважає, що його технологія зробить революцію у кількох галузях, включаючи сільське господарство, охорону здоров’я, військові технології та безпеку аеропортів.
Інші типи органічних комп’ютерів також на ранніх стадіях розробки. Хоча кремнієві комп’ютери змінили суспільство, вони все ще поступаються мозку більшості тварин. Наприклад, мозок кішки містить у 1000 разів більше даних, ніж середній iPad, і може використовувати цю інформацію у мільйон разів швидше. Людський мозок із його трильйонами нейронних сполук здатний виконувати 15 квінтильйонів операцій на секунду. Сьогодні з цим можуть зрівнятися лише потужні суперкомп’ютери, які використовують величезну кількість енергії. Людський же мозок споживає всього близько 20 Вт енергії, або приблизно стільки ж, скільки потрібно для живлення лампочки. Потрібно було б 34 вугільних електростанції, що виробляють 500 мегават на годину, щоб зберігати в сучасних центрах зберігання даних той же обсяг даних, який міститься в мозку однієї людини.
Компаніям не потрібні зразки мозкової тканини донорів, вони можуть просто виростити потрібні нейрони в лабораторії зі звичайних клітин шкіри, використовуючи технології стовбурових клітин. Вчені можуть перетворити клітини із зразків крові або біопсії шкіри на тип стовбурових клітин, які потім можуть стати клітинами будь-якого типу в організмі людини.
У дослідженні Cortical Lab Dishbrain було виявлено, що людські нейрони навчаються швидше, ніж нейрони мишей. Чи можуть бути відмінності в продуктивності залежно від того, чиї нейрони використовуються? Чи зможуть Apple і Google створити блискавичні комп’ютери, використовуючи нейрони від найкращих і найрозумніших людей сьогодення? Чи зможе хтось отримати тканини померлих геніїв, таких як Альберт Ейнштейн, для створення спеціалізованих нейрокомп’ютерів, випущених обмеженим тиражем? Поки ще забагато «чи зможуть», але початок вельми цікавий.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також: