5 серпня марсохід NASA Curiosity відзначить 11-й рік свого перебування на Марсі! Звісно, він в цей час, як і завжди, вивчатиме поверхню Червоної планети. Нещодавно безстрашний ровер досліджував регіон під назвою “Джау”, поцяткований десятками ударних кратерів. Вченим рідко вдавалося побачити зблизька таку кількість марсіанських кратерів в одному місці. Найбільший з них, за оцінками, завдовжки щонайменше з баскетбольний майданчик, хоча більшість набагато менші.
Джау – це невелика зупинка на шляху марсохода до підніжжя гори Шарп висотою 5 км яка мільярди років тому була вкрита озерами, річками та струмками. Кожен шар гори сформувався в різні епохи давнього клімату Марса, і чим вище підійматиметься Curiosity, тим більше вчені дізнаються про те, як змінювався ландшафт з плином часу.
Шлях на гору за останні кілька місяців вимагав найважчого підйому, який коли-небудь здійснював Curiosity. Тоді місія вперше зіткнулася з таким викликом “3-в-1” – різкий 23-градусний нахил разом зі слизьким піском та камінням розміром з колесо, і ровер кілька разів намагався його подолати. “Якщо ви коли-небудь намагалися піднятися піщаною дюною на пляжі – а саме це ми і робили – ви знаєте, що це важко, але там були ще й валуни”, – сказала операторка марсохода Curiosity з Лабораторії реактивного руху NASA Емі Хейл.
Емі Хейл – одна з 15 “планувальників марсохода”, які щодня пишуть сотні рядків коду, щоб керувати системою пересування та роботизованою рукою Curiosity. Вони не керують марсоходом у режимі реального часу – інструкції надсилаються на Марс напередодні ввечері, а дані повертаються на Землю лише після того, як марсохід завершить роботу. Ці інженери співпрацюють з науковцями, щоб з’ясувати, куди скерувати марсохід, які знімки зробити і які об’єкти дослідити за допомогою інструментів на 2-метровому роботизованому маніпуляторі.
Планувальникам доводиться писати команди, щоб об’їжджати гострі скелі та мінімізувати знос коліс ровера. Геологи в команді використовують польовий досвід, щоб допомогти шукати глибокий пісок і нестабільні гірські породи. У місії навіть є завдання оцінити, чи може стіна каньйону перешкоджати радіозв’язку із Землею.
Під час підйому на Джау Curiosity не загрожувала небезпека – планувальники пишуть команди так, щоб ровер припинив рух, якщо зіткнеться з будь-якими несподіванками. Наприклад, коли колеса занадто сильно прослизають або коли колесо підіймається надто високо через великий камінь. На маршруті до Джау марсохід кілька разів потрапляв в обидва сценарії.
Тож замість того, щоб продовжувати боротися з початковим курсом, науковці склали бічний обхід, придивляючись до місця приблизно за 150 м, де нахил вирівнювався. Для цього планувальники покладаються на знімки з апарату NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Звісно, зображення, зроблені з космосу, не можуть точно показати, наскільки крутим є схил і чи є там валуни, тож можливі такі сюрпризи. Обхід додав кілька тижнів до подорожі до Джау, але дозволив Curiosity піднятися на гребінь схилу.
Після важкого підйому науковці завершили дослідження скупчення кратерів Джау. Поширені на Марсі скупчення можуть утворюватися, коли метеорит розпадається в атмосфері планети або коли фрагменти розлітаються від удару великого, більш віддаленого метеороїда. Вчені хочуть зрозуміти, як відносно м’які породи збагаченої сіллю місцевості вплинули на те, як кратери формувалися і змінювалися з часом.
Читайте також:
Leave a Reply