 - ідеальна природна рідина - перетворилася на матерію){kind=link}
Вчені з національної лабораторії Лоуренса Берклі вивчили, як кварк-глюонна плазма, її ще називають ідеальною рідиною, перетворилася на матерію. Через кілька мільйонних часток секунди після Великого вибуху ранній Всесвіт прийняв дивний новий стан: він став субатомним супом, який називають кварк-глюонною плазмою. Кварк-глюонна плазма – це ідеальна рідина: в ній кварки і глюони, які є будівельними блоками протонів і нейтронів, настільки сильно пов’язані, що течуть майже без тертя.
Вчені раніше з’ясували, що високоенергетичні струмені часток пролітають через кварк-глюонну плазму – краплю розміром з ядро атома – зі швидкістю, що перевищує швидкість звуку і випускають надзвуковий удар. Щоб вивчити властивості цих струменевих часток, у 2014 році команда вчених вперше застосувала метод атомної рентгенівської візуалізації, який називають струменевою томографією. В результаті з’ясувалося, що ці струмені розсіюються і втрачають енергію при поширенні у кварк-глюонній плазмі.
Але звідки з’явилися ці струменеві частки у кварк-глюонній плазмі? Вчені намагалися знайти і вивчити їх, але їм це не вдавалося. На відео нижче автор пояснює, як на колайдері відбувається зіткнення важких часток релятивістських важких іонів.
Автори нової роботи заявили, що вони винайшли інший метод, який називається 2D-струменевою томографією: він може допомогти дослідникам визначити місцезнаходження сигналу дифузного сліду у кварк-глюонній плазмі. Щоб знайти сигнал, команда лабораторії Берклі проаналізувала понад 100 тис. зіткнень ядер свинцю, які були змодельовані на Великому адронному колайдері, а також вивчила, як проходили зіткнення ядер золота на релятивістському важкому іоні.
Автори вважають, що їх робота допоможе зрозуміти, які сигнали слід шукати, щоб зрозуміти, як кварк-глюонна плазма перетворилася на матерію.
«З чого ми складаємося? Як виглядав новонароджений Всесвіт через кілька мікросекунд після Великого вибуху? Робота над цими основними питаннями все ще триває, але наше моделювання довгоочікуваного дифузного сліду наближає нас до відповіді на ці питання», – сказали автори дослідження.
Читайте також: