До сьогодні при моделюванні прогнозів погоди на Землі не враховувалися такі глобальні явища, як перенесення аерозолів і найлегших частинок атмосферними течіями. Але, як виявилося, багато з так званих повітряних «річок» мають стабільні маршрути і переносять більш-менш однакові аерозолі з одних і тих же географічних місць. Фахівці з NASA вирішили раз і назавжди розв’язати питання формування погодних явищ атмосферними течіями і пообіцяли підвищити точність прогнозів.
У своєму дослідженні вчені використовували спостереження за повітряними течіями з 1997 по 2014 рік. У процесі вивчення повітряних течій і перенесених ними аерозолів – пилу, сажі, попелу, морської солі та інших частинок і водних з’єднань – був розроблений алгоритм для оцінки поширення зважених частинок в масштабах планети.
За основу оцінки поширення був узятий алгоритм оцінки руху водяної пари в атмосфері і змінений для стеження за частинками з жерл діючих вулканів (сульфітами), за сажею і попелом від лісових пожеж і від спалювання викопного палива, за поширенням піску з пустель і навіть за перенесенням рослинних патогенів, що може нашкодити фермерству. Потім алгоритм руху повітряних аерозолів було накладено на цифрову погодну модель Землі, і дослідники вперше змогли оцінити повітряні течії і перенесення аерозолів на глобальний клімат нашої планети.
Теж цікаво: Земля майже втратила весь кисень 2,3 млрд років тому
З’ясувалося, що від 40% до 100% аерозолів повітряними атмосферними потоками переносяться в ході не надто частих екстремальних погодних явищ. Тому такі атмосферні явища як пилові хмари, які охоплюють цілі міста, або смог від палаючих лісів трапляються не так часто і не з такою інтенсивністю, як це відбувається на місцях їх утворення. Тобто, інтенсивність перенесення аерозолів повітряними потоками вкрай нерівномірна за часом. Також вчені з’ясували, що одні й ті ж географічні середовища є джерелами одних і тих же аерозолів, наприклад, пустелі порошать, а ліси чадять.
Новий підхід до аналізу течій атмосферних «річок» в глобальному масштабі дозволить дослідникам почати вивчення численних характеристик цілого ряду явищ, включаючи взаємодію зі штормами та глобальним потеплінням. Також новий підхід допоможе врахувати небезпеку поширення рослинних патогенів та підвищить продовольчу безпеку.
Читайте також:
Leave a Reply