Напередодні повного сонячного затемнення, що відбудеться 8 квітня, зонд Solar Orbiter під управлінням ESA та зонд Parker Solar Probe під управлінням NASA наближаються до Сонця на максимально близьку відстань. Вони скористаються можливістю об’єднати зусилля у вивченні потоку плазми, який виходіть із Сонця та несеться крізь Сонячну систему, впливаючи при цьому на Землю.
І Solar Orbiter, і Parker Solar Probe мають дуже ексцентричні орбіти, тобто вони підлітають близько до Сонця для дослідження, а потім летять далеко, щоб бортове обладнання відновилося після спеки та радіації. Протягом наступного тижня обидва космічні апарати вперше в історії одночасно перебуватимуть на найближчій відстані до Сонця. Щобільше, зближення збігається з тим, що обидва зонди знаходитимуться під прямим кутом один до одного.
“Ми маємо унікальну конфігурацію, коли Solar Orbiter матиме повний набір інструментів, спрямованих на область на Сонці, де утворюється сонячний вітер, який через кілька годин вдарять по зонду Parker Solar Probe”, – говорять в ESA.
Вчені порівняють дані, зібрані обома місіями, щоб краще зрозуміти властивості сонячного вітру. Інструменти Solar Orbiter спостерігатимуть процес з найвищою роздільною здатністю. А через кілька годин після того, як Solar Orbiter зробить знімки джерел сонячного вітру, Parker Solar Probe візьме в космосі зразки плазми. Це дозволить вченим краще зрозуміти зв’язок між Сонцем і його геліосферою.
Solar Orbiter має більше приладів дистанційного зондування, а Parker Solar Probe має переважно прилади in situ (тобто на місці). Інструменти дистанційного зондування працюють як камера або наші очі – вони виявляють світлові хвилі, що надходять від Сонця з різною довжиною хвилі. А прилади Parker Solar Probe працюють умовно як смакові рецептори, тобто “відчувають на смак” частинки, що знаходяться в безпосередній близькості від апарату.
“Ми зірвемо джекпот, якщо Solar Orbiter побачить корональний викид маси, що прямує до сонячного зонда Parker, – говорять науковці. – Тоді ми зможемо побачити перебудову зовнішньої атмосфери Сонця під час викиду у найдрібніших деталях і порівняти ці спостереження зі структурою, яку бачить на місці Parker Solar Probe”.
Це лише один приклад того, як Solar Orbiter і Parker Solar Probe працюють разом під час виконання своїх місій. Інструменти Parker Solar Probe призначені для відбору зразків сонячної корони, націлені на область простору, де корональна плазма відокремлюється і стає сонячним вітром. Це дає вченим прямі докази про стан плазми в цьому регіоні та допомагає визначити, як вона прискорюється до планет.
А Solar Orbiter надаватиме контекстуальну інформацію для кращого розуміння вимірювань сонячного зонда Parker Solar Probe на місці. Тож разом ці апарати збиратимуть взаємодоповнюючі набори даних, що нададуть більше наукової інформації, ніж якщо місії працювали б окремо. До речі, дані Solar Orbiter також будуть використані для прогнозування форми корони під час майбутнього затемнення.
Дослідники з Predictive Science Inc. використовують дані з телескопів на Землі та навколо неї, щоб створити 3D-модель сонячної корони. Вони використовують їх, щоб передбачити, як виглядатиме сонячна корона з Землі. Але вперше ці дані поступатимуть з поляриметричного та геліосейсмічного приладу Solar Orbiter (PHI), що покращить прогноз.
Читайте також:
Leave a Reply