Одна з найбільших озонових дір за всю історію спостережень була виявлена над Антарктидою цього року, згідно з даними супутника Copernicus Sentinel-5P Європейського космічного агентства. 16 вересня 2023 року “зона виснаження озонового шару”, як вчені називають цю діру, зросла до розміру 26 млн квадратних кілометрів, що приблизно втричі перевищує площу невеликої країни Бразилії.
Озонова діра – це ділянка стратосфери Землі, де концентрація молекул озону (O3) помітно знижена. Озоновий шар сильно зменшується в деяких частинах стратосфери, хоча технічно це не є дірою. Поглинаючи основну частину шкідливого ультрафіолетового (УФ) випромінювання Сонця, озоновий шар – область атмосфери Землі з відносно високою концентрацією молекул озону – відіграє вирішальну роль у збереженні життя на планеті.
Хлорфторвуглеці (ХФВ), які є найбільш відомими озоноруйнівними речовинами (ОРВ), є головними винуватцями озонових дір. Ці речовини потрапляють у стратосферу після викидів в атмосферу, де сонячне ультрафіолетове випромінювання розкладає їх. Вивільняючи атоми хлору, цей механізм каталітично руйнує молекули озону.
Існування антарктичної озонової діри було вперше виявлено у 1980-х роках, коли вчені спостерігали швидке і різке зниження концентрації озону над Антарктидою протягом весняних місяців.
Зменшення озонового шару має значний вплив на життя на Землі. Підвищена поверхнева ультрафіолетова радіація може впливати на живі істоти, включаючи людей, викликаючи рак шкіри, завдаючи шкоди наземним і водним екосистемам та пошкоджуючи посіви сільськогосподарських культур.
Міжнародна угода під назвою Монреальський протокол була прийнята в 1987 році та спрямована на поступову відмову від виробництва і споживання ОРВ. Нещодавні звіти показали, що озоновий шар поступово відновлюється завдяки величезній ефективності скорочення викидів ОРВ.
Однак нові дані не такі позитивні. ESA стверджує, що сила потужної вітрової смуги, яка кружляє над Антарктикою, сильно впливає на мінливість розміру озонової діри. Високі коливання температури між полярними та проміжними широтами, а також обертання Землі сприяють розвитку цієї зони сильних вітрів.
Сильні вітри створюють бар’єр, який перешкоджає обміну повітряними масами між полярними та помірними широтами. Взимку повітряні маси охолоджуються і залишаються ізольованими над полярними регіонами.
На думку деяких дослідників, цьогорічні особливості озонового шаблону можуть бути пов’язані з виверженням вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай у січні 2022 року, хоча переконливих доказів цього поки що не надано.
Керівник місії Copernicus Sentinel-5P від ESA Клаус Ценер пояснив у заяві, що “стовпчики загального вмісту озону Sentinel-5P забезпечують точний засіб для моніторингу виникнення озонових дір з космосу. Явища озонових дір не можуть бути використані безпосередньо для моніторингу глобальних змін озону, оскільки вони визначаються силою регіональних вітрових полів, які проходять навколо полярних областей”.
Читайте також: