EnVision вивчить, як розвивалася Венера, щоб з'ясувати, чому вона так відрізняється від Землі.
Європейське космічне агентство (ESA) вибрало теми своїх великих наукових місій на період між 2035 і 2050 роками. Минулого тижня, через кілька днів після того, як NASA анонсувало дві майбутні місії до Венери, ESA підтвердило намір запустити до цієї ж планеті орбітальний апарат EnVision. Майбутнє європейських досліджень космосу проглядається до 2050 року.
Місії, заплановані на інтервал від 2035 до 2050, будуть великими флагманськими місіями, це місії класу L, які зазвичай запускаються раз у 10 років. Але зараз мова йде про два цикли епізодичних місій, один називається Cosmic Vision, а другий, що знаменує середину століття, Voyage 2050.
На недавній конференції агентства комітет з наукових програм оголосив три теми, обрані для місій класу L: продовження досліджень гігантських супутників Сонячної системи, спостереження за екзопланетами з помірним кліматом і вивчення еволюції перших структур у ранньому Всесвіті.
Перша з цих тем продовжує тенденцію дослідження супутників планет, вже позначену в деяких американських і європейських місіях класу L, запуск яких намічений на майбутній рік. Це, зокрема, європейська місія JUICE (JUpiter Icy), націлена на дослідження супутників Юпітера, яка в найближчі десятиліття розшириться місіями, які виходять за межі Юпітера і присвячені супутникам Нептуна і Сатурна. Ці плани включають відправку протягом п’яти років посадкового апарата або дрона до супутника Сатурна Титана. Оскільки у деяких з таких супутників передбачають наявність підповерхневого океану, астробіологи вважають, що там може бути якесь життя.
Екзопланети з помірним кліматом потраплять у фокус уваги Європейського агентства до 2050 року. Планети поза Сонячною системою, особливо тверді супер-Землі, можуть стати джерелом відомостей для розуміння еволюції планет і оцінки можливості існування життя де-небудь, крім Землі.
У Європейського космічного агентства вже є зонди для екзопланетних досліджень. Це Cheops, запущений у 2019 році, Plato, який готують до запуску у 2026, і Ariel, запуск якого намічений на 2029 рік. Додаткові місії повинні забезпечити вищий рівень спостережень в середньо-інфрачервоній області електромагнітного спектра, що дозволить отримати чіткіші дані про атмосферу екзопланет в прямих спостереженнях, а за межами екзопланет побачити протопланетні диски та інші структури, які свідчать про формування галактики.
Читайте також:
Leave a Reply