Подібно до того, як водії взимку зішкрібають лід з лобового скла автомобіля, вчені ESA намагаються “розморозити” телескоп Euclid, знаходячись при цьому на відстані мільйон миль від нього.
На дзеркалах Euclid накопичилися шари льоду, і попри те, що вони тонесенькі, лід все ж спричинив “невелике, але прогресуюче зменшення” кількості зоряного світла, яке вловлює телескоп. В ESA повідомляють, що телескоп продовжує свої наукові спостереження, поки вчені починають нагрівати оптичні частини космічного апарату з низьким рівнем ризику, щоб розпочати процес розмерзання льоду. Це зони низького ризику, тобто в тих секціях вода, яка виділятиметься, навряд чи зашкодить іншим інструментам.
“Розморожування повинно відновити та зберегти здатність Euclid збирати світло від древніх галактик, але ми робимо цю процедуру вперше, – говорять в ESA. – У нас є припущення про те, до якої поверхні прилипає лід, але ми не будемо впевнені, поки не зробимо це”.
Це відома проблема космічних телескопів. Вчені знають, що практично неможливо запобігти потраплянню мізерної кількості води в повітрі в космічний апарат, коли його збирають, тому “завжди очікувалося, що вода може поступово накопичуватися і забруднювати поле зору Euclid”, – йдеться в заяві ESA. Незабаром після його запуску вчені “прогріли” телескоп, щоб випарувати більшу частину молекул води, але, схоже, “значна частина” залишилася. У холодному космічному середовищі ці молекули прилипають до першої поверхні, на яку потрапляють, однією з яких були дзеркала телескопа.
Вперше про цю проблему заговорили, коли команда місії помітила поступове зменшення зоряного світла, виміряного одним з двох наукових інструментів телескопа. Щоб допомогти каталогізувати 1,5 млрд галактик, інструмент VIS збирає видиме світло від зірок подібно до того, як працює камера смартфона, тільки з у 100 разів більшою кількістю пікселів. “Деякі зірки у Всесвіті змінюються за своєю яскравістю, але більшість з них стабільні протягом багатьох мільйонів років, – говорять в ESA. – Тому, коли наші інструменти виявили слабке поступове зменшення кількості фотонів, ми зрозуміли, що справа не в них, а в нас”.
Найпростішим рішенням було б нагріти весь космічний апарат, але це також призвело б до нагрівання механічної конструкції телескопа, компоненти якого розширилися б, але не обов’язково повернулися б до свого початкового стану. Це вплинуло б на якість даних, які збирає Euclid. На телескоп впливають навіть найменші зміни температури, тому фахівці планують нагріти оптичні частини телескопа з низьким рівнем ризику та відстежувати, як ці зміни впливають на кількість світла, яке збирає VIS.
Ця вже друга проблема з космічним апаратом. У вересні минулого року сенсор, призначений для пошуку зірок з метою навігації, сплутав космічні промені з зірками та не міг навести себе на певні ділянки неба. Проблема була вирішена за місяць. Зараз же вчені очікують, що крихітні об’єми води продовжуватимуть вивільнятися протягом шестирічного періоду роботи телескопа на орбіті, тож якщо процес поступового розморожування буде успішним, ця ж процедура зможе зберегти системи Euclid вільними від льоду до кінця його місії.
Читайте також:
Leave a Reply