Космічний телескоп Euclid, який вчені називають дослідником “темного Всесвіту”, зробив нові знімки космосу, що демонструють безліч небесних об’єктів з безпрецедентною деталізацією.
Основна місія полягає в дослідженні темної енергії та темної матерії. Телескоп Euclid був запущений 1 липня 2023 року, і з того часу він надіслав кілька неймовірних зображень. Знімки доводять, що телескоп не лише здатен дослідити тонкощі “темного Всесвіту”, але й перевершити очікування вчених.
Нові зображення, опубліковані командою Euclid, щонайменше в чотири рази чіткіші за зображення, отримані з наземних телескопів. Вони мають неперевершену глибину, адже телескоп зазирнув у далекий Всесвіт за допомогою 600-мегапіксельної камери, яка спостерігає небесні об’єкти у видимому світлі, та спектрометра ближнього інфрачервоного діапазону.
За словами вчених, це найбільші зображення Всесвіту, коли-небудь зроблені з космосу, що охоплюють великі ділянки неба в найдрібніших деталях. Одне з зображень, яке найбільше вразило дослідників, – це Abell 2390, гігантське скупчення галактик, розташоване на відстані близько 2,7 млрд світлових років від Землі в сузір’ї Пегаса.
Зображення містить приголомшливі 50 тис. галактик у найдрібніших деталях і демонструє “внутрішньокластерне світло”, яке походить від зірок в Abell 2390. Це зірки, які були вирвані зі своїх домівок через гравітаційну взаємодію з іншими галактиками в скупченні. Цей ефект може допомогти виявити розподіл темної матерії.
Особливий інтерес для вчених представлятимуть дуги та викривлені вихори на цьому зображенні, які відображають світло від далеких галактик або викривляються під впливом темної матерії. “Найнадійніший спосіб виміряти темну енергію і темну матерію полягає не у використанні великих дуг галактик, а у використанні крихітних спотворень кожної окремої галактики в широкому полі зору Euclid”, – говорять вчені
Нова серія також включає вид на інше скупчення галактик, Abell 2764, розташоване на відстані близько 1 млрд світлових років від Землі. Як показує крупний план, зображені скупчення галактик також містять яскраві об’єкти, позначені характерними артефактами в даних.
У Чумацькому Шляху можна побачити й інші зорі, які розташовані набагато ближче до Euckid, і через свою відносну близькість вони здаються неймовірно яскравими. Наприклад, зірка V*BP-Phoenicis настільки яскрава в нічному небі, що її майже можна побачити неозброєним оком. “Камера, яку ми розробили, не тільки дасть нам гарні зображення, але й допоможе відповісти на фундаментальні питання про роль темної енергії і темної матерії в еволюції Всесвіту”, – говорять вчені.
Коли Euclid почне своє основне дослідження, то просканує близько третини неба, щоб отримати зображення тисяч скупчень галактик які можуть мати масу, еквівалентну приблизно 10 трлн сонць. Він дозволить вченим побачити деякі з найвіддаленіших галактик, які існували під час темних віків космосу. Це допоможе визначити, як формувалися перші галактики.
Це ще одне скупчення галактик, зняте телескопом, що розташовано на відстані близько 62 млн світлових років від нас. Це одна з найбагатших груп галактик, видимих у південній півкулі. На фото Euclid зафіксував зіткнення двох галактик з приливними хвостами, наповненими зірками та газом.
Дослідження цього скупчення за допомогою Euclid пропонує вченим спосіб зрозуміти, як галактики еволюціонують у величезних ореолах темної матерії. Зображення також демонструє універсальність телескопа в зображенні різних типів галактичних угруповань.
Цей “двійник” Чумацького Шляху знаходиться на відстані 30 млн світлових років від нас і є однією з найбільших спіральних галактик у нашому загальному космічному оточенні. Ширококутний огляд дозволив телескопу захопити всю NGC 6744, продемонструвавши його здатність сприяти вивченню цілих галактик.
На збільшеному зображенні видно розрив в одному зі спіральних рукавів NGC 6744. Спіральні рукави важливі для формування зірок, оскільки вони перемішують і конденсують газ і пил, запускаючи зореутворення вздовж їхньої довжини. Астрономи можуть навіть порахувати окремі зірки в цій галактиці, а також визначити розподіл пилу
Цей зоряний розплідник розташований на відстані близько 1300 світлових років від нас у сузір’ї Оріона та оповитий густою пеленою газу і пилу. Це не перший раз, коли туманність вивчається телескопами, але жодне з попередніх зображень не показувало її з таким рівнем деталізації. Euclid навіть зміг зазирнути крізь зоряний газ і пил.
Телескоп здатен не лише бачити молоді зорі в цій туманності, він також може ідентифікувати щойно сформовані планети в зоряному розпліднику. Це перший раз, коли астрономи змогли побачити “субзоряні об’єкти”, такі як планети розміром з Юпітер, у темних хмарах газу і пилу Мессьє 78. Знімок показав 30 тис. нових об’єктів, включно з планетами-ізгоями та коричневими карликами.
Читайте також:
Leave a Reply