Згідно з останніми повідомленнями, перший у Європі квантовий комп’ютер із більш ніж 5000 кубітів був запущений в Дослідницькому центрі Юліха у Німеччині. У центрі кажуть, що це важлива віха у розвитку квантових комп’ютерів у Європі. Суперквантовий комп’ютер, створений компанією D-Wave, канадським постачальником квантових обчислювальних систем, є найпотужнішою обчислювальною машиною компанії на сьогодні. Крім того, цей продукт вперше розгорнули поза штаб-квартирою компанії.
Комп’ютер квантового відпалу – це, по суті, та сама ідея, що й адіабатичні квантові обчислення, які призначені для розв’язання задач оптимізації та дискретизації. Перевага методу квантового відпалу в тому, що стабільність системи набагато вища, ніж у методу квантових вентилів.
Квантові комп’ютери обіцяють зробити революцію у розробці ліків, кібербезпеці та фінансовому моделюванні. Вони також дозволять оптимізувати прогнозування погоди та багато інших областей, з якими не можуть впоратися класичні комп’ютери.
Щоб якнайшвидше реалізувати комерційне застосування квантових обчислень, центр створив Інфраструктуру користувачів квантових обчислень Юліха (JUNIQ). Вона забезпечить дружній доступ до систем квантових обчислень для різних груп користувачів у Європі. У майбутньому Дослідницький центр Юліха надасть можливості для дослідників із Німеччини та інших країн ЄС. Компанії також матимуть доступ до JUNIQ, щоб допомогти їм використовувати квантові комп’ютери.
Для застосування квантових комп’ютерів квантова корекція помилок набагато важливіша, ніж квантова гегемонія. Отже, який метод корекції помилок використовуватиме практичний квантовий комп’ютер?
У 1994 році математик Пітер Шор, який працював тоді в Bell Labs в Нью-Джерсі, довів, що квантові комп’ютери можуть вирішувати певні завдання набагато швидше, навіть експонентно, ніж класичні машини. Питання, чи можемо ми побудувати квантовий комп’ютер? Скептики стверджують, що квантові стани дуже крихкі. Вони стверджують, що довкілля неминуче заплутає інформацію у квантовому комп’ютері, що зробить його зовсім не квантовим станом.
Через рік Пітер Шор відповів: «Класична схема корекції помилок виправляє помилки шляхом вимірювання окремих бітів. Однак цей підхід не працює для квантових бітів (кубітів). Це пов’язано з тим, що будь-який вимір може зіпсувати квантовий стан і тим самим перешкодити квантовим обчисленням». Шор розробив спосіб виявити, що щось пішло не так, не вимірюючи стан самих кубітів. Цей підхід започаткував область квантової корекції помилок.
З розвитком цієї області більшість фізиків стали розглядати алгоритм Шора як єдиний спосіб створення практичних квантових комп’ютерів. Без цього підходу неможливо збільшити продуктивність квантового комп’ютера. Якщо ми не зможемо збільшити продуктивність квантових комп’ютерів, вони не зможуть вирішувати складні завдання.
Сім років по тому, у 2001 році, працездатність алгоритму була продемонстрована групою фахівців IBM. Число 15 було розкладено на множники 3 і 5 за допомогою квантового комп’ютера з 7 кубітами.
Читайте також:
Leave a Reply