Щось проливає золото у Всесвіт. Але ніхто не знає, що саме. Щоб зробити золото, вам потрібно зв’язати 79 протонів і 118 нейтронів разом, щоб сформувати єдине атомне ядро. Це інтенсивна реакція ядерного синтезу. Але такий інтенсивний синтез не відбувається досить часто, принаймні, поблизу, щоб створити гігантське джерело золота. Нове дослідження показало, що найбільш поширене походження золота – зіткнення нейтронних зірок – теж не може пояснити його достаток. Так звідки ж золото?
Зіткнення нейтронних зірок створюють золото, короткочасно зіштовхуючи протони і нейтрони в атомні ядра, а потім викидаючи ці недавно пов’язані важкі ядра в космос. Звичайні наднові не можуть пояснити наявність золота у Всесвіті, тому що зірки, досить масивні, щоб сплавити золото перед смертю – що буває рідко – стають чорними дірами під час вибуху, – сказав Чиаки Кобаяші, астрофізик з Університету Хартфордшира в Сполученому Королівстві. Цей тип вибуху зірки, так звана магнітообертальна наднова, є «дуже рідкісною надновою, що дуже швидко обертається», – сказав Кобаяші Live Science.
Під час магнітообертальної наднової вмираюча зірка обертається так швидко і піддається впливу таких сильних магнітних полів, що під час вибуху вивертається навиворіт. Вмираючи, зірка запускає в космос розпечені до білого струменя речовини. А оскільки зірка вивернута навиворіт, її струмені забиті ядрами золота. Зірки, які взагалі сплавляють золото, зустрічаються рідко. Зірки, які сплавляють золото, а потім викидають його в космос, зустрічаються ще рідше.
Але навіть нейтронні зірки плюс магнітообертальні наднові зірки разом не можуть пояснити золоте дно Землі, як з’ясували Кобаяші і його колеги. «У цьому питанні є два етапи», – сказав він. «Номер один: злиття нейтронних зірок недостатньо. Номер два: навіть з другим джерелом ми все ще не можемо пояснити таку кількість золота».
За його словами, минулі дослідження підтвердили, що зіткнення нейтронних зірок викликають золотий дощ. Але ці дослідження не враховували рідкість цих зіткнень. Кобаяші і його співавтори виявили, що навіть приблизні оцінки показують, що вони не стикаються досить часто, щоб зробити все золото, виявлене в Сонячній системі.
Але нова стаття Кобаяші і його колег, опублікована 15 вересня в The Astrophysical Journal, має одну велику перевагу: вона надзвичайно ретельна, сказав Родерер, астрофізик з університету Мічигану, який шукає сліди рідкісних елементів в далеких зірках. Дослідники зібрали величезну кількість даних і включили їх в надійні моделі еволюції галактики і виробництва нових хімічних речовин.
Кобаяші сказав, що щось там, про що вчені не знають, мабуть, видобуває золото. Або, можливо, зіткнення нейтронних зірок приносять більше золота, ніж припускають існуючі моделі. У будь-якому випадку, астрофізикам належить виконати ще багато роботи, перш ніж вони зможуть пояснити, звідки взялася вся ця химерна прикраса.
Читайте також:
Leave a Reply