Знаменитий космічний телескоп Габбл відстежив погодинні зміни, які відбулися після навмисного зіткнення зонда NASA з астероїдом Діморфос в рамках місії DART.
Наприкінці вересня 2022 року апарат місії NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) врізався в астероїд під назвою Діморфос – таким чином науковці перевіряли метод відхилення космічного каміння з його орбіти, що теоретично стане у пригоді для захисту Землі від зіткнення з астероїдом. Наразі астероїди не становлять безпосередньої загрози для нашої планети, але вчені хочуть бути готовими до різних ситуацій.
Свіжі знімки Габбла показують пил і уламки, що розлетілися від Діморфоса та його більшого астероїда-супутника Дідімоса після зіткнення з зондом. По оцінках вчених, в результаті цього в космос було викинуто приблизно 1 тис. т шматків та пилу з астероїда, а орбіта Діморфоса скоротилася приблизно на 33 хвилини. «Ми ніколи раніше не були свідками зіткнення об’єкта з астероїдом у бінарній астероїдній системі в режимі реального часу, і це дійсно дивно. Це фантастика. Занадто багато всього тут відбувається. Це займе деякий час, щоб розібратися», – кажуть вчені, які працюють з даними з телекопа Габбл.
Нові знімки супроводжувалися дослідженням, яке було опубліковано в журналі Nature під керівництвом Цзянь-Ян Лі у співпраці з 63 іншими членами команди DART. Разом було опубліковано п’ять статей, які детально розглядають вплив місії DART і наслідки зіткнення. Дослідження, що базується на роботі Габбла, вказує на щонайменше три етапи еволюції уламків Діморфоса. Спочатку утворився конус викиду, потім уламки закрутилися на орбіті астероїда, і, нарешті, хвіст перемістився за астероїд під тиском сонячного вітру – потоку заряджених частинок, що постійно летить з боку нашого Сонця.
Нещодавно випущений фільм «Габбл» починається з кадрів, знятих приблизно через 1,3 години після зіткнення, на яких видно Діморфос і Дідімос на такій відстані, що ці два космічні камені неможливо розрізнити. Приблизно через 2 години після події вже видно уламки, що рухаються зі швидкістю понад 6,4 км/год, тобто достатньо швидкою, щоб подолати гравітаційне тяжіння системи астероїдів.
Конусоподібна форма почала формуватися приблизно через 17 годин після зіткнення. «Найпомітнішою структурою є обертання уламків у формі, яка нагадує вертушку. Це пов’язано з гравітаційним тяжінням астероїда-супутника Дідімоса», – повідомляють науковці. На останньому етапі видно, як уламки проносяться за астероїдом, «де найлегші частинки рухаються найшвидше і найдалі від астероїда», – додають вчені. Але ці процеси ще належить зрозуміти, оскільки Габбл фіксував, як хвіст розділився на два потоки протягом декількох днів, і причина цього досі залишається незрозумілою.
Численні інструменти на Землі та в космосі зафіксували зіткнення зонда DART з астероїдом, і в міру того, як дані аналізуватимуться та оброблятимуться, з’являтимуться нові результати досліджень.
Також цікаво:
Leave a Reply