.){kind=link}
Сьогодні знаменна подія в історії досягнень людства: 25-та річниця запуску Міжнародної космічної станції (МКС), визначного подвигу співпраці та досліджень. З моменту свого створення 20 листопада 1998 року МКС просунула наше розуміння космосу і мікрогравітації.
Міжнародна космічна станція – це монументальний спільний проєкт космічних агентств США (НАСА), росії-країни-терориста, Європи (ЄКА), Японії (JAXA) і Канади (CSA). Разом вони побудували найбільший штучний об’єкт у Сонячній системі. Ця незвичайна співпраця проклала шлях до революційних наукових досліджень, що сприяють розумінню таємниць Всесвіту.
З моменту виведення на орбіту функціонально-вантажного блоку “Заря”, що став першим модулем Міжнародної космічної станції, минуло 25 років. Його було запущено в космічний простір із майданчика космодрому Байконур за допомогою ракети-носія “Протон-К” 20 листопада 1998 року.
Уже 7 грудня модуль “Заря” зістикувався з американським вузловим модулем Unity, який доставив на орбіту шатл Endeavour у рамках місії STS-88. З цього почався процес складання найбільшого в історії людства рукотворного об’єкта на орбіті Землі. З 2 листопада 2000 року на орбітальній станції безперервно працюють екіпажі тривалих експедицій. Наразі на МКС перебувають члени 70-ї тривалої експедиції, до складу якої входять астронавти Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) США Жасмін Могбелі і Лорал О’Гара, астронавт Європейського космічного агентства (ESA) Андреас Могенсен і астронавт Японського агентства аерокосмічних досліджень (JAXA) Сатосі Фуракава, а також космонавти з рф.
У реалізації проєкту МКС, крім росії та США, беруть участь ще 13 країн: Японія, Канада, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Норвегія, Франція, Швейцарія, Швейцарія, Японія та Швеція. Організаційно станція поділена на російський і американський сегменти. До складу російського сегмента входять функціонально-вантажний блок “Заря”, службовий модуль “Звезда”, дослідницькі модулі “Поиск” і “Рассвет”, лабораторний модуль “Наука” і вузловий модуль “Причал”. Американський сегмент МКС складається з вузлових модулів Unity, Harmony і Tranquility, лабораторних модулів Destiny і Columbus, шлюзового відсіку Quest, експериментального модуля Kibo, оглядового модуля Cupola, багатоцільового модуля Leonardo і надувного модуля BEAM.
У рамках будівництва та експлуатації МКС до орбітальної станції виконано 275 пусків, серед яких 115 пілотованих місій (68 російських “Союзів”, 37 американських шатлів і 10 SpaceX Crew Dragon), п’ять безпілотних місій (два “Союзи”, один Crew Dragon і два Starliner), а також 152 вантажні кораблі (88 російських “Прогресів”, 30 американських Crew Dragon, 20 американських Cygnus, п’ять європейських ATV і дев’ять японських HTV) і три модулі станції (“Заря”, “Звезда”, і “Наука”).
За два з половиною десятиліття на МКС побували 273 людини з 21 країни, серед яких 59 росіян, 165 американців, 11 японців, дев’ять канадців, 5 італійців, по 4 французи і німці, по 2 громадянина Саудівської Аравії та ОАЕ. За час існування МКС проведено 269 виходів у відкритий космос, у яких взяли участь 154 людини, а також 350 коригувань орбіти МКС.
Заглядаючи в майбутнє, Міжнародна космічна станція продовжить формувати майбутнє освоєння космосу. Крім її поточного використання, розробляються плани зі створення нових космічних середовищ проживання і платформ, які дадуть змогу людству досягти безпрецедентних висот у найближчі роки.
Читайте також:
- Northrop Grumman не будуватиме наступника МКС для NASA
- На МКС збиратимуть дані для дослідження систем опалення та охолодження в невагомості