Стоячи на поверхні Землі, легко забути, що наша планета мчить навколо Сонця зі швидкістю понад 107 800 км/год. І ще легше забути, що є ще сім планет, які також рухаються навколо Сонця з такою ж шаленою швидкістю. Або що всі планети Сонячної системи безперервно обертаються протягом вже мільярдів років.
Але що дійсно може вразити вас, так це дані про те, скільки витків навколо Сонця зробила кожна планета. Це може здатися складним підрахунком, але оскільки орбіти планет залишаються практично незмінними протягом більшої частини їхнього існування, для розгадки потрібно лише трохи математики.
Сонячна система народилася близько 4,6 млрд років тому, коли Сонце почало формуватися з хмари пилу, що залишилася після попередніх зоряних вибухів. Близько 4,59 млрд років тому народилися планети-гіганти – Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. А близько 4,5 млрд років тому сформувалися менші кам’янисті планети – Меркурій, Венера, Земля і Марс.
Але коли планети народилися, їхні орбіти навколо Сонця були не такими, як сьогодні (особливо у планет-гігантів). Протягом приблизно 100 млн років після утворення перших планет між ними існувала “динамічна нестабільність”, однак, як тільки всі планети розмістилися на своїх орбітах і перестали штовхатися одна з одною за свої позиції, орбіти залишилися майже незмінними.
“Протягом 98-99% життя Сонячної системи орбіти планет були стабільними”, – говорять науковці. Як наслідок, можна використовувати поточну орбітальну динаміку, щоб зробити досить точне припущення про те, скільки обертів планети здійснили навколо Сонця.
Візьмемо, наприклад, Землю. Наша планета робить один оберт навколо Сонця за рік, а існує вона вже 4,5 млрд років, тож здійснила приблизно 4,5 млрд обертів навколо Сонячної системи. Однак кількість повних обертів у інших планет сильно відрізняється, оскільки їхні роки або коротші, або довші, ніж у Землі.
Меркурію, найближчій до Сонця планеті, потрібно лише 88 днів (або приблизно 0,24 року), щоб зробити один оберт. Отже, за останні 4,5 млрд років він здійснив близько 18,7 млрд обертів навколо Сонця. А Нептуну, найвіддаленішій від Сонця планеті, потрібно близько 60 190 днів (або 164,7 року). Тож за 4,59 млрд років свого існування він встиг здійснити лише 27,9 млн обертів.
Це звучить як вражаючі цифри (і так воно і є), але більшість планет потенційно можуть подвоїти кількість своїх орбіт за час, що залишився до кінця їхнього життя. Приблизно через 4,5 млрд років Сонце роздується, досягне орбіти Землі та перетвориться на червоного гіганта, який знищить Меркурій, Венеру і Землю. Інші планети можуть прожити ще деякий час, якщо не згорять, але їхні орбіти, швидше за все, суттєво зміняться.
Читайте також:
Звичайно, питання зазишаються після будь-якої статті. Власне, для того й пишуть, щоб збудити цікавість. Але тут залишаються питання занадто вже прості, які не повинні би залишатися. Поділити одне число на інше здатен хто завгодно. Питання тільки в точності чисел, і в тому, як саме вони були отримані. (От 4,5 – це схоже на натяк, що відомо з точністю ±0,05 мільярда років — половина “наймолодшої” значущої цифри, а 4,59 – відомо з точністю ±0,005 мільярда років. Чому так відрізняється точність? Чи це не зовсім так, або й зовсім не так? І які були періоди обертання планет навколо Сонця в різний час, особливо в перші 1-2 проценти часу існування Сонячної системи, коли планети сильно впливали одна на одну? Он деякі взагалі вилетіли за межі Сонячної системи). Хотілося би дізнатися детальніше.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4
І взагал, під кінець свого існування Сонце перетвориться на це:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8
а не на це:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA
Ох и идиоты статьи пишут. “Приблизно через 4,5 млрд років Сонце роздується, досягне орбіти Землі та перетвориться на червону карликову зірку, яка знищить Меркурій, Венеру і Землю.” – Комментарии, как говорится, излишни.
Ну, перепутал человек красного гиганта с красным карликом. Велика ли разница :( ?
Дякую, виправила)
У першоджерелі було “transition into a red dwarf star”, а я і не подумала перевірити, чи не наплутали щось про Сонце на сайті Space.com))
У англомовних теж далеко не кожен автор – такого рівня, як свого часу був Уолтер Кронкайт…