Марсохід NASA Perseverance зараз досліджує скельні виходи вздовж краю кратера Бельва. Марсохід Curiosity взяв зразок приблизно за 3,7 тис. км від нього у місцині під назвою “Убахара”. Кратер має офіційну назву, а місце буріння ідентифікується за прізвиськом, звідси й лапки. Обидві назви є одними з безлічі, які місії NASA застосовують не лише до кратерів, але й до кожної скелі та камінчика, які стають об’єктами досліджень.
“Причина №1, чому ми обираємо ці назви – це допомога команді у відстеженні того, що вони знаходять щодня, – говорять науковці. – Пізніше ми зможемо називати пагорби та скелі поіменно, обговорюючи їх, і врешті-решт задокументувати наші відкриття”. Тож як обираються назви і як з роками змінився підхід до цього процесу?
Різниця між офіційною назвою на Марсі та неофіційною здається простою – офіційні були затверджені організацією вчених, відомою як Міжнародний астрономічний союз (МАС). Саме він встановлює стандарти для присвоєння назв планетарним об’єктам і займається їхньою реєстрацією у “Довіднику планетарної номенклатури”.
Наприклад, кратери розміром понад 60 км називаються на честь відомих вчених або письменників-фантастів. Менші називаються на честь міст з населенням менше ніж 100 тис. осіб. Так, кратер Єзеро, який досліджує Perseverance, названий на честь боснійського міста. А Белва, ударний кратер, що знаходиться всередині Єзеро, названий на честь міста в Західній Вірджинії. Воно своєю чергою назване на честь суфражистки Белви Локвуд, яка балотувалася в президенти в 1884 і 1888 роках.
На марсіанській мапі понад 2 тис. об’єктів з офіційними назвами, але неофіційних ще більше. Ранні марсіанські місії інколи обирали дивні назви, навіть використовували імена персонажів мультфільмів. Серед неофіційних топонімів, які використовувала команда першого ровера NASA Sojourner наприкінці 1990-х років, були “Скеля Йогі” (на честь ведмедика Йогі), “Каспер” і “Скубі-Ду”.
Після появи марсоходів Spirit та Opportunity дослідники звернулися до більш продуманих імен. Наприклад, команда Opportunity назвала кратер Endurance на честь корабля, який перевозив невдалу експедицію Ернеста Шеклтона до Антарктиди. Назви місць, де приземлилися Curiosity і Perseverance, присвячені письменникам-фантастам Рею Бредбері та Октавії Е. Батлер. Команда InSight назвала скелю, яку під час приземлення зіштовхнули ретроракети посадкового модуля, “Скелею Rolling Stones” (зрозуміло, на честь кого). А команда Curiosity назвала марсіанський пагорб на честь свого колеги Рафаеля Наварро-Гонсалеса, який помер від ускладнень COVID-19.
Попри окремі винятки, місії Curiosity і Perseverance дотримуються прізвиськ, які засновані на земних топонімах. Перед тим, як Curiosity приземлився у 2012 році, команда марсохода створила геологічну карту району посадки. Вони почали з того, що намалювали сітку, зробивши квадрати, або квадранти, еквівалентні приблизно 1,2 км з кожного боку, і вони тематично пов’язані з геологічно важливими місцями на Землі.
Тоді, як і зараз, члени команди пропонували ідеї для тем на основі місць, де вони працювали або з якими мають особистий зв’язок, враховуючи те, що назви можуть бути увічнені в майбутніх наукових працях. Після того, як обрано тему, збираються сотні імен, які до неї підходять. Така кількість необхідна, оскільки їхнє число може швидко зменшитися, враховуючи, що Curiosity може залишатися у квадранті протягом місяців.
Для останнього квадранту Curiosity команда обрала тему, названу на честь Рорайма, найпівнічнішого штату Бразилії, і на честь гори Рорайма, розташованої поблизу кордону Венесуели, Бразилії та Гаяни. Це стало першою темою південноамериканського квадранта. Для Perseverance вчені обрали тематику національного парку. Зараз ровер досліджує квадрант Скелястих гір і нещодавно пробурив скелі в місці, що носить прізвисько на честь вершини “Powell Peak”.
Читайте також: