Телескоп Габбл зробив унікальний знімок далекого квазара

Астрономи використали унікальні можливості космічного телескопа NASA Габбл, щоб зазирнути ближче, ніж будь-коли, в серце чорної діри, що живить квазар. Квазар – це активне ядро галактики, яке надзвичайно яскраво світиться, коли чорна діра поглинає речовину, що її оточує. Як говорять вчені, телескоп Габбл показав багато “дивних речей”, які можна побачити навколо квазара. “У нас є кілька згустків різних розмірів і загадкова L-подібна ниткоподібна структура. Все це в межах 16 тис. світлових років від чорної діри”, – зазначили дослідники.

Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.

Деякі з об’єктів можуть бути невеликими галактиками-супутниками навколо чорної діри. “Завдяки спостережній здатності Габбла ми відкриваємо нові ворота до розуміння квазарів, – говорять астрономи. – Мої колеги дуже схвильовані, тому що вони ніколи раніше не бачили так багато деталей”.

Квазари виглядають схожими на зорі точковими джерелами світла в небі (звідси й назва – квазізоряний об’єкт). Конкретно цей об’єкт, 3C 273, був ідентифікований у 1963 році астрономом Мартеном Шмідтом як перший квазар. Він знаходиться на відстані 2,5 млрд світлових років, і це один з найближчих до Землі квазарів. Що живить це масивне виробництво енергії? Вчені вважають ймовірним винуватцем матеріал, що накопичується в чорній дірі.

У 1994 році новий погляд телескопа Габбл показав, що середовище, яке оточує квазари, набагато складніше, ніж передбачалося раніше. Зображення вказували на галактичні зіткнення і злиття між квазарами та галактиками-супутниками, де уламки каскадом падають на надмасивні чорні діри та роблять їх активнішими.

Для Габбла вдивлятися у квазар 3C 273 – це все одно, що дивитися прямо в сліпучий ліхтар і намагатися розгледіти мураху, яка повзе поряд з ним. Адже цей об’єкт випромінює в тисячі разів більше енергії, ніж зорі в галактиці. Якби він був ближче, наприклад, за кілька десятків світлових років від Землі, він здавався б таким же яскравим, як Сонце. Інструмент STIS, яким оснащений телескоп Габбла, може слугувати коронографом, який блокує світло від центральних джерел, подібно до того, як Місяць блокує сонячні відблиски під час повного сонячного затемнення.

Астрономи використовували цей інструмент для виявлення пилових дисків навколо зірок, щоб зрозуміти формування планетних систем, а тепер вони можуть використовувати STIS для кращого розуміння галактик, де є квазари. Коронограф, яким оснащений телескоп Габбл, дозволив астрономам “підійти” у вісім разів ближче до чорної діри, тобто ближче, ніж будь-коли раніше. Вчені також отримали рідкісне уявлення про струмінь речовини квазара довжиною 300 тис. світлових років.

“Телескоп Габбл заповнив прогалину між дрібномасштабною радіоінтерферометрією і великомасштабними оптичними спостереженнями, і таким чином ми можемо зробити спостережний крок до повнішого розуміння морфології квазарів, – говорять дослідники. – Наше попереднє уявлення було дуже обмеженим, але телескоп Габбл дозволяє нам детально зрозуміти складну морфологію квазарів і галактичні взаємодії. А вивчення 3C 273 в інфрачервоному світлі за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба дасть ще більше підказок”.

Щонайменше 1 млн квазарів розкидані по небу. Вони є корисними фоновими “прожекторами” для різноманітних астрономічних спостережень. Найбільше квазарів з’явилося приблизно через 3 млрд років після Великого вибуху, коли зіткнення галактик були більш поширеними.

Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.

Читайте також:

• Телескоп Вебба знайшов кілька сюрпризів у протоскупченні галактик
• Астрономи відкрили рідкісну групу карликових галактик