Космічний телескоп Габбла зробив ефектний барвистий знімок крупним планом двох прилеглих зірок у сузір’ї Водолія, які перебували в тісному контакті протягом століть. Космічна обсерваторія продемонструвала складну взаємодію зоряного дуету.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
На новому зображенні видно ефектну туманність у формі пісочного годинника, що утворилася в результаті багатовікової взаємодії двох зірок: компактного білого карлика (гаряча згоріла зірка), що залишився практично в незмінному вигляді, та його зірки-компаньйона, холодного червоного гіганта, що збільшився до розмірів, що перевищують розміри нашого Сонця більше ніж у 400 разів, та змінює свою температуру і яскравість 750 разів за період приблизно в 390 земних днів.
Ця зоряна система, відома як R Aquarii (R Водолія), розташована на відстані близько 710 світлових років від Землі в сузір’ї Водолія. Вона належить до симбіотичного класу змінних зірок, що за аналогією з біологічним терміном «симбіоз» означає співіснування двох різних об’єктів – абсолютно різних типів зірок – у тісній близькості один до одного.
Білий карлик, обертаючись навколо червоного гіганта з орбітальним періодом у 44 роки, у момент наближення скидає речовину на його поверхню, час від часу вибухаючи, як «гігантська воднева бомба». Унаслідок цього вибуху в космос викидаються викривлені потоки газу, що світиться, які, за описом учених, мають вигляд «садового розбризкувача для поливання газону, який збожеволів». Викинутий матеріал спрямовується в космос зі швидкістю понад 1,6 млн км на годину. Для прикладу вчені наводять відстань від Землі до Місяця, яку долають за 15 хвилин!
Процес наочно демонструє, як Всесвіт перерозподіляє продукти термоядерного синтезу, які утворюються глибоко всередині зірок і викидаються назад у космос. Причому деякі з цих продуктів включають важчі елементи, такі як вуглець, азот і кисень, що є найважливішими будівельними блоками планет, подібних до нашої.
Будучи однією з найближчих симбіотичних зірок, R Водолія була ретельно вивчена за допомогою безлічі космічних і наземних телескопів. Наприклад, телескоп Габбл почав спостерігати за нею незабаром після запуску на орбіту в 1990 році. Десять років по тому рентгенівська обсерваторія «Чандра» почала відстежувати зміни рентгенівського випромінювання туманності, яке головним чином випромінює її вузлуватий струмінь та ударні хвилі, які R Водолія генерує під час зіткнення з навколишньою речовиною. На підставі цих спостережень астрономи припускають, що востаннє виверження білого карлика відбулися наприкінці 1970-х років, і, ймовірно, наступний вибух може статися не раніше 2470 року.
Останній знімок зоряної системи, зроблений Габблом, показує, що в результаті впливу потужних магнітних полів і сили самого вибуху, викинутий матеріал утворив спіральний візерунок і поширився на відстань понад 400 млрд км, що у 24 рази перевищує діаметр нашої Сонячної системи, і, на думку команди Габбла, «воістину неймовірний навіть за астрономічними мірками». Покадрові знімки R Водолія, зроблені за останні 10 років, демонструють зміни яскравості зоряної пари, викликані сильними пульсаціями червоного гіганта, а також драматичну еволюцію навколишньої туманності.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також:
Назва телескопу Хаббл, а не Габбл. Це так же як би прізвище було Бурко, а написали б Дурко. Це з тієї ж опери.