Нові дослідження показують, що лише за два десятиліття люди викачали та перемістили стільки підземних вод, що змістили нахил земної осі.
Полюс обертання Землі – точка, навколо якої обертається планета – зміщується зі змінами в розподілі маси по всій земній кулі, коливаючись і блукаючи в процесі, який називається полярним рухом. Хоча вчені знали, що зміни в розподілі води, спричинені зміною клімату, можуть сприяти полярному руху, вплив виснаження підземних вод був невідомий.
Тепер дослідники підрахували, що викачуючи 2150 гігатонн води – майже достатньо, щоб заповнити озеро Вікторія в Африці, і еквівалентно вазі 5,5 мільйонів Емпайр Стейт Білдінгз – з підземних шарів водонасичених порід, відомих як водоносні горизонти, люди спричинили “досить значний” зсув полюса обертання Землі на схід на 80 сантиметрів у період між 1993 і 2010 роками.
Це тому, що підземні води, які використовуються для зрошення та інших видів людської діяльності, врешті-решт потрапляють в океан, який перерозподіляє масу з того місця, звідки була взята вода, в інші частини земної кулі.
“Полюс обертання Землі насправді дуже часто змінюється, – говорить керівник дослідження Кі-Вон Со, геофізик з Сеульського національного університету в Південній Кореї. “Наше дослідження показує, що серед причин, пов’язаних з кліматом, перерозподіл підземних вод насправді має найбільший вплив на дрейф полюса обертання”.
На додаток, видобуті підземні води, які опинилися в океанах, можливо, прискорили підвищення рівня світового океану приблизно на 6,24 міліметра. “Виснаження підземних вод є значним чинником підвищення рівня моря”, – пишуть дослідники в дослідженні, опублікованому 15 червня в журналі Geophysical Research Letters.
У всьому світі приблизно 70% води, що викачується з-під землі, використовується для зрошення, але лише половина з них просочується назад, поповнюючи водоносні горизонти та інші джерела прісної води. Інша половина випаровується і потрапляє в океан через дощі.
Щоб визначити, наскільки виснаження підземних вод і, як наслідок, підвищення рівня моря сприяли полярному дрейфу, геофізики побудували модель полярного руху, яка враховує зміщення водних мас, пов’язані з витонченням льодовикового покриву, таненням льодовиків і накопиченням води у водосховищах.
Коли вони виключили з моделі перерозподіл підземних вод, результати не збіглися зі спостережуваним полярним дрейфом на схід і натомість передбачили набагато більший нахил на захід.
Коли ж вони додали до моделі 2150 гігатонн води з водоносних горизонтів, результати збіглися із зафіксованими спостереженнями за дрейфом Землі на схід.
“Це, безумовно, хороший внесок і важливий документ”, – сказав Сурендра Адхікарі, науковий співробітник Лабораторії реактивного руху NASA і співавтор дослідження 2016 року в журналі Science Advances, в якому розглядався вплив перерозподілу води на полярний дрейф.
“Вони кількісно оцінили роль відкачування підземних вод на полярний рух, і вона досить значна”, – сказав Адхікарі у своїй заяві.
Інші “не незначні” зміни у розподілі води та маси могли відігравати певну роль у русі полюсів між 1993 і 2010 роками, включаючи зміни рівня природних озер, конвекцію мантії та землетруси. Однак ці зміни важко піддаються кількісній оцінці, а глобальної бази даних наразі не існує, пишуть автори дослідження.
Хоча полярні зрушення, зафіксовані за останні кілька десятиліть, навряд чи вплинуть на тривалість днів або сезонів, цей висновок ілюструє, скільки води люди викачали з-під землі. “Я стурбований і здивований”, – сказав Со у своїй заяві.
Читайте також:
Leave a Reply