Створення конкуренції для компанії Ілона Маска – це одне, а створення інновацій – це інше. Колишній директор Neuralink лише за рік після звільнення з компанії не лише створив власний стартап, але й розробив прототип революційного очного імплантату.
Neuralink – стартап, заснований понад шість років тому Ілоном Маском. Місія стартапу полягає у створенні електронних імплантатів – своєрідного інтерфейсу «мозок-машина», який дозволив би, серед іншого, паралізованим людям керувати різними пристроями в домашніх умовах силою думки або уможливив би спілкування між власниками чипів без необхідності відкривати рот. В рамках своїх більш інноваційних і футуристичних планів Neuralink також хоче створити інтерфейс «мозок-машина», який дозволив би паралізованим людям ходити.
Попри багато амбітних планів, Neuralink постійно стикається з проблемами. Досягнення компанії на сьогодні не є інноваційними, здебільшого це лише копіювання вже розроблених рішень. Neuralink також звинувачували в неетичному поводженні з тваринами, які використовуються в експериментах. Самого Ілона Маска критикують за те, що він ставить перед своїми співробітниками надмірні вимоги і норми роботи та обіцяє рішення, які неможливо виконати за нинішнього рівня розвитку технологій.
В результаті численних проблем Neuralink, кілька важливих співробітників залишили компанію, в тому числі її співзасновник і колишній директор Макс Ходак. Після звільнення з Neuralink Ходак заснував стартап Science Corp., який також має на меті розробку інтерфейсу «мозок-машина». Однак компанія зосереджується на використанні фотоніки, зокрема, передачі інформації до зорового нерва за допомогою світлових імпульсів.
Виявляється, попри те, що компанія Ходака існує на ринку лише рік, вона розробила конструкцію штучного ока, яка, як очікується, вийде на стадію тестування на людях вже через 18 місяців. Про свої плани Ходак розповів в інтерв’ю Саймону Спічаку.
Проєкт протезування очей називається Наукове око (Science Eye). За словами керівника Science Corp, процес імплантації штучного ока має два етапи: генна терапія та імплантація світлодіода.
Генна терапія передбачає додавання в клітини зорового нерва спеціального білка, що робить зоровий нерв постійно чутливим до світла. При цьому на сітківку ока поміщається надзвичайно тонкий мікросвітлодіодний дисплей, який з’єднується з модифікованими клітинами. Імплантований вченими білок не чутливий до денного світла і реагує лише на діоди дисплея.
Science Corp вже має перші успішні випробування на кроликах. Дослідники імплантували протези очей кроликам, зорова кора яких постійно контролюється за допомогою традиційних електродів. Спостереження показують, що сигнали, які посилає імплантат, доходять до їхнього мозку.
За словами Ходака, технологія, використана при створенні Science Eye, відрізняється не тільки від тієї, яку застосовує Neuralink, але й від тих, які використовують інші компанії, що мають на меті створити ефективний протез ока. Наразі доступні методи засновані на використанні електродів і сенсорів, встановлених на очах, які передають сигнали світлочутливим мембранним білкам – опсинам.
За словами засновника Science Corp, компанія бачить конкретний шлях розвитку технології AR/VR дисплеїв для незрячих та слабозорих людей без серйозних хірургічних втручань. Втім, більше про Science Eye зможуть сказати вчені після перших випробувань на людях.
Ви можете допомогти Україні боротися з російськими окупантами. Найкращий спосіб зробити це – пожертвувати кошти Збройним Силам України через Savelife або через офіційну сторінку НБУ.
Читайте також:
А ви яку оптику плануєте встановити, KIROSHI чи Paraline?
#Cyberpunk2077