Індійське національне космічне агентство ISRO повідомило, що ракета-носій PSLV-C57 успішно вивела в космос першу індійську сонячну обсерваторію Aditya-L1. Ракета стартувала об 11:50 ранку за місцевим часом (09:20 за Києвом) з майданчика Космічного центру ім. Сатіша Дхавана. Приблизно через 63 хв після старту ракета вивела Aditya-L1 на низьку навколоземну орбіту (ННО). Після серії маневрів обсерваторія попрямує до точки базування.
Успішний запуск послідував за іншою важливою для Індії подією: 23 серпня космічний апарат Чандраян-3 став першим, хто здійснив м’яку посадку поблизу південного полюса Місяця. Індійські космічні програми набрали обертів аж до намірів самостійно здійснити у 2024 році перший пілотований політ. І якщо місія Чандраян-3 завершиться приблизно через тиждень після настання ночі на Місяці, то шлях Aditya-L1 тільки починається.
Обсерваторія Aditya L1 стане першим індійським космічним апаратом, призначеним для вивчення Сонця. Космічний апарат буде виведено на гало-орбіту навколо точки Лагранжа 1 (L1) системи Сонце-Земля, що розташована на відстані близько 1,5 млн км від Землі. Основною перевагою апарату, виведеного на гало-орбіту навколо точки L1, є можливість безперервного спостереження Сонця без затемнень і з мінімальними витратами пального. Це дасть змогу спостерігати за сонячною активністю та її впливом на космічну погоду в режимі реального часу.
На борту космічного апарату перебувають сім корисних навантажень, призначених для спостереження фотосфери, хромосфери і зовнішніх шарів Сонця (корони) за допомогою детекторів електромагнітних і магнітних полів і частинок. У районі точки базування чотири корисні навантаження безпосередньо спостерігатимуть Сонце, а решта три забезпечать проведення досліджень частинок і полів у точці Лагранжа L1, збираючи тим самим важливі наукові дані про поширення (і вплив) сонячної динаміки в міжпланетному середовищі.
Зокрема, наукові прилади обсерваторії дадуть змогу отримати найважливіші відомості для розуміння проблеми коронального нагріву, викиду корональної маси, спалаху активності та їхніх характеристик, динаміки космічної погоди, розповсюдження частинок і полів тощо.
https://www.youtube.com/watch?v=h5RDU2jfe20&pp=ygUJQWRpdHlhLUwx
Подібні дані збирають американські та європейські космічні обсерваторії. Свою сонячну обсерваторію має намір запустити Китай. Індія сьогодні теж зробила крок у сферу стеження за Сонцем і космічною погодою. Наближається черговий пік в 11-річному циклі сонячної активності, і земна наука готується зустріти цей момент у всеозброєнні.
Читайте також: