Космічний апарат NASA Juno виявив солі та органічні сполуки на поверхні Ганімеда, найбільшого супутника Юпітера. Відкриття було зроблено під час прольоту, коли Juno проаналізував Ганімед за допомогою спектрометра Jovian InfraRed Auroral Mapper (JIRAM) – інструменту, призначеного для вивчення хімії та взаємодій в атмосфері Юпітера та його супутників.
Ганімед є одним з цих супутників і найбільшим супутником у Сонячній системі. Він завширшки 5268 км, тобто більший за планету Меркурій, і має величезний океан під своєю крижаною корою.
Під час прольоту повз Ганімед інструмент JIRAM, встановлений на Juno, виявив гідратований хлорид натрію, хлорид амонію, бікарбонат натрію і, можливо, навіть органічні сполуки, відомі як аліфатичні альдегіди. Відкриття цих сполук і солей може допомогти астрономам краще зрозуміти, як сформувався і розвивався Ганімед, і, можливо, пролити світло на хімічний склад його підповерхневого океану.
Юпітер має настільки сильне магнітне поле, що органічним сполукам і солям на поверхні юпітеріанських супутників було б важко вижити. Однак область навколо екватора Ганімеда виявляється достатньо захищеною від електронів і важких іонів, які виходять з магнітного поля Юпітера, щоб підтримувати ці сполуки. “Ми виявили найбільшу кількість солей і органіки на темних і світлих ділянках на широтах, захищених магнітним полем, – говорять вчені. – Це свідчить про те, що ми бачимо залишки глибокого океанічного “розсолу”, який досяг поверхні цього замерзлого світу”.
Наявність цих солей і органічних сполук може свідчити про гідротермальну активність глибоко під крижаною поверхнею Ганімеда або про взаємодію між його підземним океаном і гірськими породами в глибині планети. “Інтенсивна взаємодія води та гірських порід могла б досягти такого балансу, а також узгоджувалася б з наявністю солей натрію як незалежного індикатора водних змін всередині Ганімеда”, – думають науковці.
Однак солі могли утворитися і через інші процеси. “Оскільки Ганімед має значно товстішу кору, ніж Європа, обмін між його глибинними надрами та поверхнею може не відповідати за його поверхневий склад, і, таким чином, може відображати обмін між поверхневою корою і поверхнею, або екзогенне відкладення”, – додають дослідники.
Juno був запущений з мису Канаверал 5 серпня 2011 року і є лише другою місією на орбіті Юпітера після зонда NASA Galileo. Зонд призначений для вивчення погоди, магнітного середовища та історії газового гіганта, і його місія вже двічі продовжувалася. Наразі вона запланована до вересня 2025 року.
Читайте також: