Нещодавно оброблені зображення, отримані космічним телескопом Габбла і обсерваторією Gemini North на Гаваях, розкривають деталі турбулентної атмосфери Юпітера на різних довжинах хвиль, допомагаючи вченим з’ясувати, що є рушійною силою утворення масивних штормів газового гіганта. Дослідники обробили зображення – отримані в інфрачервоному, видимому і ультрафіолетовому діапазонах хвиль – щоб забезпечити інтерактивне паралельне порівняння різних видів хмар над газовим гігантом.
Мінливий зовнішній вигляд планети на різних довжинах хвиль дозволяє астрономам по-новому поглянути на поведінку атмосфери Юпітера. Як не дивно, Велика Червона Пляма, гігантський супершторм, який розташовується на південь від екватора Юпітера, дуже добре видно у видимому і ультрафіолетовому діапазонах світлових хвиль, але він майже зливається з фоном в інфрачервоному діапазоні.
Порівняння трьох типів довжин хвиль також показує, що темна область, що є Великою Червоною Плямою на інфрачервоному зображенні, більше, ніж відповідний червоний овал на видимому зображенні. Невідповідність викликана тим фактом, що кожен з методів отримання зображень відображає різні властивості атмосфери планети.
Теж цікаво:
У той час як інфрачервоні спостереження показують області, покриті густими хмарами, видимі і ультрафіолетові зображення виділяють місця так званих хромофорів, які є молекулами, які поглинають сине й ультрафіолетове світло, тим самим надаючи плямі характерний червоний колір. Натомість, смуги хмар Юпітера, що обертаються в протилежних напрямках, добре видно на всіх трьох зображеннях.
Зображення були зроблені одночасно 11 січня 2017 року. Ультрафіолетові і видимі зображення були зроблені камерою телескопа Габбла, а інфрачервона фотографія була зроблена приладом Near-Infrared Imager (NIRI) на Gemini North на Гаваях.
Вчений Майк Вонг з Каліфорнійського університету додатково порівняв зображення з радіосигналами, виявленими космічним апаратом NASA Juno, який зараз вивчає планету. Ці радіосигнали позначають блискавки в атмосфері Юпітера. Об’єднавши три типи зображень з даними про блискавки, Вонг і його команда змогли дослідити різні шари структури хмар, щоб краще зрозуміти процеси формування, що лежать в основі масивних штормів Юпітера.
Читайте також: