Попри пандемію COVID-19, у 2020 році освоєння космосу досягло декількох помітних результатів, включаючи комерційний політ людини в космос і повернення на Землю зразків астероїда. 2021 рік обіцяє бути не менш цікавим. Ось деякі з місій, за якими варто стежити.
Artemis 1
Artemis 1 – це перший політ здійснюваної NASA міжнародної програми Artemis по поверненню астронавтів на Місяць до 2024 року. Вона буде складатися з безпілотного космічного корабля Orion, який буде відправлений у тритижневий політ навколо Місяця. Він досягне максимальної відстані від Землі 450 000 км.
Artemis 1 буде запущений на навколоземну орбіту за допомогою першої космічної пускової системи NASA, яка буде найпотужнішою з діючих ракет. З навколоземної орбіти Orion буде переведений на інший шлях до Місяця за допомогою проміжної ступені кріогенного руху ракети. Потім капсула Orion відправиться на Місяць за рахунок енергії, що забезпечується службовим модулем, наданим Європейським космічним агентством (ESA). Запуск Artemis 1 наразі запланований на кінець 2021 року.
Місії на Марс
У лютому Марс прийме флотилію наземних гостей-роботів з декількох країн. Космічний апарат Об’єднаних Арабських Еміратів Al Amal – перша міжпланетна місія арабського світу. Він повинен вийти на орбіту Марса 9 лютого, де він проведе два роки, відстежуючи марсіанську погоду і зникаючу атмосферу.
Через пару тижнів після Al Amal прибуде Tianwen-1 Китайського національного космічного управління, який складається з орбітального апарату і наземного всюдихода. Космічний апарат вийде на марсіанську орбіту на кілька місяців, а потім відправиться на поверхню. Якщо все вдасться, Китай стане третьою країною, яка висадить що-небудь на Марсі. Місія переслідує кілька цілей, включаючи картографування мінерального складу поверхні і пошук підземних водних відкладень.
Марсохід NASA Perseverance приземлиться в кратері Jezero 18 лютого і буде шукати будь-які ознаки прадавнього життя, які, можливо, збереглися у відкладеннях глини. Вкрай важливо, що він також буде зберігати на борту схованку зі зразками марсіанської поверхні в якості першої частини дуже амбітної міжнародної програми по поверненню зразків Марса на Землю.
Chandrayaan-3
У березні 2021 року Індійська організація космічних досліджень (ISRO) планує запустити свою третю місячну місію: Chandrayaan-3. Місія Chandrayaan-1 була запущена у 2008 році і стала одним з перших великих космічних апаратів Індії. Ця місія, що складається з орбітального апарату і зонду, була однією з перших, хто підтвердив наявність місячної води.
На жаль, зв’язок із супутником був втрачений менш ніж через рік, схожа невдача сталася з його наступником, Chandrayaan-2, який складався з орбітального апарату, посадкового модуля і місяцеходу.
Кілька місяців по тому було оголошено про Chandrayaan-3. Він буде складатися тільки з посадкового модуля і всюдихода, бо орбітальний апарат попередньої місії все ще функціонує і надає дані.
Якщо все піде добре, марсохід Chandrayaan-3 приземлиться в басейні Aitken на південному полюсі Місяця. Він представляє особливий інтерес, оскільки вважається, що тут знаходяться численні поклади підземного водяного льоду – життєво важливого компонента для будь-якого майбутнього стійкого місячного житла.
Космічний телескоп Джеймса Вебба
Космічний телескоп Джеймса Вебба є наступником космічного телескопа Хаббла, але його запуск був важчим. Спочатку запланований до запуску у 2007 році телескоп Вебба запізнився майже на 14 років і коштував приблизно 10 мільярдів доларів США після очевидних недооцінок і перевитрат, подібних до тих, які були у Хаббла.
У той час як Хаббл надав дивовижні види Всесвіту у видимій і ультрафіолетовій областях світла, Вебб планує зосередити спостереження в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль. Причина цього в тому, що при спостереженні дуже далеких об’єктів на шляху, ймовірно, будуть хмари газу. Ці газові хмари блокують дійсно малі довжини хвиль світла, такі як рентгенівські промені і ультрафіолетове світло, в той час, як довші хвилі, такі як інфрачервоні, мікрохвильові і радіо, можуть проходити легше. Таким чином, спостерігаючи простір в цих довших хвилях, ми повинні побачити більше Всесвіту.
У Вебба також є дзеркало набагато більшого розміру, діаметром 6,5 метра в порівнянні з дзеркалом Хаббла діаметром 2,4 метра, яке необхідне для поліпшення роздільної здатності зображення і перегляду дрібніших деталей.
Основне завдання Вебба – дивитися на світ галактик на краю Всесвіту, який може розповісти нам про те, як утворилися перші зірки, галактики і планетні системи. Потенційно це може включати деяку інформацію про походження життя, бо Вебб планує детально відобразити атмосфери екзопланет в пошуках будівельних блоків життя. Чи існують вони на інших планетах, і якщо так, то як вони туди потрапили?
Також нас, швидше за все, порадують якимись приголомшливими зображеннями, подібними до зображень, створених Хабблом. Наразі Вебб планують запустити на ракеті Ariane 5 31 жовтня.
Читайте також:
- Топ-10 фактiв про масивнi чорнi діри, виявленi у 2020 році
- Астрономи згодні: Всесвіту майже 14 мільярдів років