Через півстоліття після запуску Космос 482 – приречений радянський зонд Венери, який так і не вийшов за межі навколоземної орбіти – знову потрапляє в заголовки газет.
Щоб дізнатись останні новини, слідкуйте за нашим каналом Google News онлайн або через застосунок.
Надміцний венеріанський посадковий апарат здійснить неконтрольоване повернення на Землю найближчими тижнями, що викликає занепокоєння вчених, які не знають, де він може впасти. Частини зонда, призначені для виживання в суворих умовах атмосфери Венери, можуть витримати занурення крізь земну атмосферу і вдаритися об поверхню.
Марко Лангбрук, фахівець з відстеження супутників, що базується в Нідерландах, заявив, що посадковий модуль місії Космос 482 може впасти на другому тижні травня. «Оскільки цей посадковий модуль був побудований таким чином, щоб витримати сувору атмосферу Венери, є реальний шанс, що він зможе пережити входження в атмосферу неушкодженим», – зазначив Лангбрук у нещодавньому оновленні блогу. Він додав, що хоча загальний ризик для людей низький, він не дорівнює нулю.
Запущена 31 березня 1972 року місія мала на меті доставити на Венеру посадковий модуль. Однак космічний апарат не зміг покинути орбіту Землі через передчасне відключення розгінного блоку «Блок Л», що сталося через неправильно встановлений таймер. Внаслідок цього він отримав назву «Космос 482», що було звичайною практикою для радянських місій, які залишалися на навколоземній орбіті.
Космічний корабель розпався на чотири частини після запуску, причому два менші фрагменти знову увійшли в атмосферу і впали над Ешбертоном, Нова Зеландія, всього через два дні. Спусковий модуль вагою приблизно 500 кг перебуває на орбіті Землі з моменту невдачі місії. Враховуючи його масу, «ризики подібні до ризиків падіння метеорита», – пише Лангбрук.
Наразі передбачити точний час повернення космічного апарату залишається складно. За оцінками Марко Лангбрука, це може статися близько 10 травня, хоча прогноз буде ставати точнішим з наближенням дати. Невизначеність значною мірою пов’язана з підвищеною сонячною активністю – нинішня активна фаза Сонця нагріває і розширює атмосферу Землі, збільшуючи атмосферний опір і змушуючи орбітальні об’єкти швидше втрачати висоту.
Не менш складно передбачити, де впадуть уцілілі уламки. Місце падіння залежатиме від того, в який саме момент космічний апарат увійде в атмосферу і почне розпадатися на частини. Як правило, ризик для населених районів є низьким, уламки з більшою ймовірністю впадуть у віддалені райони океану. Завдяки своїй міцній конструкції, якщо уламки приземляться на твердий ґрунт, вони можуть дати цінну інформацію про довговічність матеріалів космічних апаратів після тривалого перебування в космосі.
Однак, навіть якщо ризик невеликий, неконтрольоване повернення в атмосферу ніколи не буває повністю безневинним. У 2018 році російський астроном Павло Шубін припустив, що космічний апарат зазнає аварії між 2023 і 2025 роками. Подальший аналіз, проведений у 2019 і 2022 роках, уточнив ці прогнози, і симуляції показали, що вікно входження в атмосферу буде між серединою 2024 і серединою 2027 року, найімовірніше, приблизно в 2025-2026 роках.
З початку космічної ери наприкінці 1950 років на орбіту було запущено тисячі супутників. Хоча багато з них завершили свої місії, вони залишаються в космосі як «мертві» або непрацюючі супутники, сприяючи зростанню проблеми орбітального сміття.
За даними Європейського космічного агентства, близько 3 000 мертвих супутників, таких як Космос 482, наразі обертаються навколо Землі, створюючи потенційний ризик для безпеки людей.
Оскільки космічний трафік неухильно зростає, управління цим зростаючим безладом стає все нагальнішою проблемою. Вчені працюють над стратегіями безпечного повернення непрацюючих супутників на Землю замість того, щоб дозволити їм безконтрольно падати в атмосфері.
Читайте також:
- США створили «космічний спідометр» для покращення супутникової навігації без GPS
- Космічні апарати місії NASA PUNCH передали перші знімки