В межах Землі звичні нам мережеві протоколи і технології працюють непогано. Але коли мова заходить про передачу даних далеко за межі планети, виникає ряд питань. Відповіді на частину з них повинна дати майбутня південнокорейська місячна станція Korea Pathfinder Lunar Orbiter (KPLO), яка несе на борту обладнання для зв’язку в рамках мережевого протоколу DTN і спеціально розробляється для використання на космічних відстанях.
Як відомо, затримки в сучасних мережах складаються не тільки з-за програмних або апаратних особливостей – сама протяжність великих трансконтинентальних кабелів робить свій внесок, оскільки швидкість поширення сигналу обмежена і не може перевищувати швидкості світла. А навіть найближче до Землі небесне тіло, Місяць, розташований приблизно в 400 тис. км і час мережевого відгуку звісно становитиме більше секунди. У випадку з Марсом на банальний «пінг» піде до двох десятків хвилин.
Звичні земні мережеві технології, таким чином, не годяться для використання на космічних відстанях, і тут вступає в справу стійка до затримок мережа DTN (Delay-Tolerant Networking). У ній передбачається зберігання великих пакетів даних на проміжних мережевих вузлах. Один з варіантів DTN під назвою Bundle Protocol розробляється NASA, і саме цей варіант випробують для передачі даних з південнокорейської місячної орбітальної станції KPLO, запуск якої намічений на серпень 2022. Цей запуск стане важливою частиною проекту Artemis, метою якого є повернення людини на Місяць.
Попри те, що Місяць завжди видно з Землі, проблем з передачею сигналу може бути чимало – так, відправка сигналу зі зворотного боку нашого супутника або через гребені великих кратерів потребують використання проміжних релейних станцій. Південнокорейський апарат в рамках експерименту і стане першою такою станцією, серед іншого, що передає і дані зі спеціальної камери ShadowCam, призначеної для дослідження затінених ділянок Місяця.
Розробки мережевих протоколів для використання в космічних місіях ведуться давно, приблизно з 1998. CFDP, рання версія DTN, була успішно випробувана для зв’язку з роверами Spirit і Opportunity, а технологія Bundle Protocol випробовувалася в сеансах зв’язку з МКС у 2016 році. Однак розробки ведуться досить неспішно і, як зазначив один з розробників проекту DTN, Ґвінт Серф, саме програма Artemis повинна стати каталізатором, який прискорить створення мережевих технологій, придатних для міжпланетного використання.
Читайте також: