Магнітне і гравітаційне середовище навколо чорної діри настільки екстремальне, що ми повинні бачити, як світло огинає її і відбивається від спостерігача через чорну діру – принаймні, згідно з теоретичними передбаченнями загальної теорії відносності Ейнштейна. Але тепер, вперше астрономи безпосередньо зареєстрували це віддзеркалене світло у вигляді рентгенівського відлуння від надмасивної чорної діри на відстані 800 млн світлових років від галактики I Zwicky 1 (I Zw 1). Це остаточно підтверджує пророцтво Ейнштейна і проливає світло на найтемніші об’єкти у Всесвіті.
«Будь-яке світло, що потрапляє в цю чорну діру, не виходить з неї, тому ми не повинні бачити нічого, що знаходиться за чорною дірою», – сказав астрофізик Ден Уілкінс зі Стенфордського університету. «Причина, по якій ми можемо бачити [рентгенівське відлуння], полягає в тому, що ця чорна діра викривляє простір, викривляючи світло і закручуючи навколо себе магнітні поля».
У новій роботі вчені отримали подібні дані за допомогою орбітальних рентгенівських телескопів NuSTAR і XMM-Newton, де була інформація про чорну діру з центру галактики I Zw 1: автори спостерігали за змінами інтенсивності від корони чорної діри і знайшли своєрідне відлуння, яке запізнювалося приблизно на 12 хвилин.
Автори вважають, що його джерелом були ті ж взаємодії між диском акреції і магнітними полями, що і більш ранні рентгенівські спалахи. Це означає, що відстань між короною чорної діри і горизонтом подій приблизно в чотири рази більше, ніж між центральною точкою чорної діри і горизонтом подій.
Це відкриття цікаве з багатьох причин. По-перше, дійсно здорово дізнатися що-небудь нове про чорні діри. Вони такі хитрі космічні чудовиська – невидимі, а простір навколо них настільки екстремальний, що дослідження досить складні. Це також показник того, як далеко ми просунулися, що ми можемо проводити такі детальні спостереження як за допомогою наших приладів, так і за допомогою наших аналітичних методів. Дослідники говорять, що наука про чорні діри буде тільки поліпшуватися з появою телескопів нового покоління, готових відкрити їм очі на небо.
«Картина, яку ми починаємо отримувати на основі даних зараз, стане набагато яснішою з цими новими обсерваторіями», – кажуть дослідники. Вчені планують продовжити спостереження, щоб зрозуміти як взаємодіють один з одним магнітні поля і диски акреції.
Читайте також:
Leave a Reply