Пильна поверхня Місяця – увічнена на знімках місячних слідів астронавтів Apollo – утворилася в результаті зіткнення з астероїдами та суворим космічним середовищем, що руйнувало породу протягом мільйонів років. Давній шар цього матеріалу, покритий періодичними потоками лави і нині похований під місячною поверхнею, може дати нове уявлення про глибоке минуле Місяця, вважає група вчених.
«За допомогою ретельної обробки даних ми виявили нові цікаві докази того, що цей похований шар, званий палеореголітом, може бути набагато товстішим, ніж передбачалося раніше. Ці шари не були порушені з моменту їх утворення і можуть бути важливими записами для визначення ранніх астероїдних ударів та вулканічної історії Місяця», – сказав Тьейюань Чжу, доцент кафедри геофізики в Пенсільванському університеті.
Команда під керівництвом Чжу провела новий аналіз радіолокаційних даних, зібраних китайською місією Chang’e 3 у 2013 році, яка провела перші прямі наземні радіолокаційні вимірювання на Місяці.
Дослідники виявили товстий шар палеореголіту, приблизно від 4 до 9 м, затиснутий між двома шарами лавових порід, вік яких, як вважається, становить 2,3 та 3,6 млрд років. Отримані дані свідчать про те, що палеореголіт формувався набагато швидше, ніж попередні оцінки – 2 м за мільярд років, – кажуть вчені.
Теж цікаво:
- Китайський радіотелескоп FAST зафіксував понад 1600 радіосигналів
- Китай планує запуск свого першого супутника для вивчення Сонця
Протягом усієї історії Місяця відбувалася вулканічна активність, внаслідок якої на поверхні відкладалися лавові породи. Згодом ця порода розпадається на пил і ґрунт, звані реголітом, внаслідок неодноразових ударів астероїдів та космічного вивітрювання, а потім ховається наступними потоками лави.
Попередні дослідження вивчали набір даних, створений, коли ровер Yutu посилав електромагнітні імпульси до місячної поверхні і слухав, як вони відображаються назад. За словами Чжу, його команда розробила чотириетапний процес обробки даних для посилення сигналу та приглушення шуму даних. Вчені спостерігали зміни у полярності у міру проходження електромагнітних імпульсів через щільні лавові породи та палеореголіт, що дозволило команді провести різницю між різними шарами.
Отримані результати можуть вказувати на вищу метеоритну активність у Сонячній системі в цей період мільярди років тому, на думку команди. Інструменти обробки даних можуть бути використані для інтерпретації аналогічних даних, зібраних під час майбутніх місій на Місяць, Марс або інші місця Сонячної системи. Наразі команда працює з технологією машинного навчання для подальшого покращення отриманих результатів.
Читайте також: