Команда астрономів “Event Horizon Telescope” випустила оновлену версію культового знімка чорної діри M87* 2019 року, на якому зображено “вогненний бублик” в усій його сяйливій пишноті.
Мережа телескопів “Event Horizon Telescope” вкотре здивувала світ. Через п’ять років після публікації першого в історії зображення чорної діри, міжнародна мережа радіотелескопів випустила більш детальний знімок M87* – чорної діри в центрі галактики M87. Новий знімок не тільки дає можливість астрономам і нам, аматорам, побачити це важковловиме явище, а й свідчить про те, що найпотужніші наземні та космічні обсерваторії розвиваються з неймовірною швидкістю.
Перше зображення M87* астрономи EHT опублікували 2019 року, проте всі необхідні дані, що лягли в його основу, було отримано ще у квітні 2017 року. На той момент мережа телескопів EHT складалася з восьми майданчиків по всьому світу. Використовуючи атомний годинник для синхронізації телескопів кожної станції з точністю до часток міліметра, ці станції витратили чотири дні на збір 5 петабайтів даних про чорну діру M87*. Саме ці дані та були оброблені в композитний набір зображень, опублікований у квітні 2019 року. До цього астрономи “бачили” чорні діри тільки побічно через периферійні дані, тож навіть відносно розмите зображення “вогняного бублика” викликало фурор у науковому співтоваристві та серед широкої публіки.
Однак уже через рік після спостережень 2017 року, EHT знову приступив до спостережень за M87*. Цього разу до складу мережі увійшов радіотелескоп Гренландії – 12-метрова антена, що працює на авіабазі Туле. У четвер у блозі під заголовком “M87* рік потому” колаборація EHT опублікувала оновлений знімок найвпізнаванішої чорної діри у світі.
На новому композитному зображенні чорна діра M87* постає в усій своїй звичній сяючій пишноті, проте цього разу ми можемо розгледіти кілька додаткових деталей. Темна ділянка в центрі M87* стала чіткішою, і як зазначають астрономи EHT, найяскравіша частина кільця змістилася проти годинникової стрілки приблизно на 30 градусів. Хоча EHT поки що не вдалося зафіксувати струмінь радіації, що виривається з центру M87*, було підтверджено, що передбачена за структурою найяскравіших ділянок вісь обертання чорної діри збігається з віссю струменя, що спостерігається на інших довжинах хвиль.
Як зазначає доктор Брітт Джетер з Інституту астрономії та астрофізики Академії Сініка в Тайвані, найпомітнішою відмінністю нового знімка став зсув зони максимальної яскравості кільця приблизно на 30 градусів проти годинникової стрілки, як порівняти із зображенням 2019 року. “Ми очікували подібних коливань яскравості, зумовлених турбулентністю аккреційного диска навколо чорної діри, ще під час публікації перших результатів”, – пояснює Джетер. І хоча загальна теорія відносності пророкує сталість розмірів кільця, випромінювання невпорядкованого диска змушує найяскравіші ділянки зміщуватися відносно загального центру. Тому зафіксовані зміни будуть використовуватися для перевірки наявних теорій про магнітні поля і плазми навколо чорних дір.
Читайте також:
Leave a Reply