Астрономи виявили у Чумацькому Шляху магнетар, який на короткий час перетворився на пульсар. Магнетар став схожим на пульсар після потужного спалаху енергії, вперше виявленого у 2020 році.
Цей спалах є швидким радіосплеском. Найчастіше такі радіосплески пов’язані з джерелами за межами Чумацького Шляху, але цей, позначений як FRB 20200428, був першим, що стався у нашій галактиці. FRB 20200428 пов’язаний з магнетаром SGR J1935+2154, що знаходиться на відстані близько 30 тис. світлових років від нас і обертається навколо надмасивної чорної діри в серці Чумацького Шляху, Стрільця А*.
Це змусило багатьох дослідників припустити, що джерелом швидких радіосплесків, виявлених за межами Чумацького Шляху, також є магнетари. Команда використала для досліджень китайський П’ятисотметровий апертурний сферичний телескоп (FAST) та продовжила спостереження за SGR J1935+2154. Вчені виявили, що магнетар увійшов у коротку “фазу пульсара” і поводився, як пульсар, через п’ять місяців після FRB 20200428.
Цікавим у “фазі пульсара” SGR J1935+2154 є те, що випромінювання відрізнялося від того, що зазвичай утворює магнетар. Тож команда вирішила, що ці два явища мають різне походження. “FAST виявив 795 імпульсів за 16,5 годин протягом 13 днів від джерела, – говорять вчені. – Ці імпульси демонструють відмінні спостережні властивості від спалахів, що спостерігаються від джерела”.
Пульсари – це нейтронні зорі, які можуть обертатися з шаленою швидкістю та створювати потік випромінювання зі своїх полюсів. Магнетар – це нейтронна зірка, і всі пульсари – також нейтронні зірки, але магнетари відрізняються від пульсарів тим, що зазвичай не випускають з полюсів потоки радіохвиль.
Радіоімпульси, які команда виявила під час “фази пульсара” SGR J1935+2154, схожі на швидкий радіосплеск, але радіосплески в мільярди разів яскравіші. Більшість магнетарів не випромінюють імпульси радіохвиль, можливо, через їхні магнітні поля. Тож вчені впевнені, що деякі магнетари можуть ненадовго ставати пульсарами після сплесків актвності. Схоже, саме це вчені спостерігали на SGR J1935+2154.
Коли FRB 20200428 було виявлено з того ж самого магнетару у квітні 2020 року, цей швидкий радіосплеск і кілька менш енергійних не були частиною стандартного вікна імпульсів SGR J1935+2154. “Це свідчить про те, що імпульси та сплески походять з різних місць у магнітосфері магнетара, що передбачає, можливо, різні механізми випромінювання між імпульсами і спалахами”, – говорять вчені.
FAST виявив уже тисячі повторюваних швидких радіосплесків від одних і тих самих джерел, ймовірно, від магнетарів. Однак, на відміну від імпульсів пульсарів, ці сплески не мають чіткої закономірності. “Наше відкриття, що сплески, як правило, генеруються у випадкових фазах, дає природну інтерпретацію відсутності періодичності у повторюваних швидких радіосплесках”, – підсумували науковці.
Якщо вам цікаві статті та новини про авіацію та космічну техніку — запрошуємо вас на наш новий проєкт AERONAUT.media.
Читайте також: