Дослідники Колумбійського університету проаналізували дані, які ретельно збирав космічний телескоп Вебба, і виявили, що галактики в ранньому Всесвіті часто мали пласку витягнуту форму на кшталт хлібних паличок.
“Приблизно від 50% до 80% галактик, які ми вивчали, виглядають пласкими у двох вимірах, – говорять науковці. – Галактики, схожі на довгі, тонкі хлібні палички, схоже, були дуже поширені в ранньому Всесвіті, що дивно, оскільки вони рідко зустрічаються серед галактик сучасного Всесвіту”.
Команда зосередилася на великому полі зображень у ближньому інфрачервоному діапазоні, отриманих Веббом у межах дослідження Cosmic Evolution Early Release Science (CEERS). З них вони виокремили галактики, які, за оцінками, існували, коли Всесвіту було від 600 млн до 6 млрд років.
Хоча більшість далеких галактик схожі на хлібні палички, інші за формою нагадують кульки з тіста для піци, і вони доволі рідко ідентифікуються. До якої категорії потрапила б наша галактика Чумацький Шлях, якби ми змогли відмотати час на мільярди років назад? “Наше найкраще припущення полягає в тому, що вона могла б виглядати більше схожою на хлібну паличку”, – кажуть автори дослідження. Ця гіпотеза частково ґрунтується на нових доказах Вебба – теоретики “відмотали час назад”, щоб оцінити масу Чумацького Шляху мільярди років тому, що і дозволило їм зробити припущення щодо його ймовірної форми хлібної палички.
Ці далекі галактики також набагато менш масивні, ніж спіральні чи еліптичні – вони є попередниками масивніших галактик, таких як наша. Космічний телескоп Габбл “вже давно показував надлишок витягнутих галактик”, як говорять дослідники, але Вебб показав набагато більше віддалених галактик зі схожими формами в дрібних деталях.
Одне з питань, звичайно, полягає в тому, чому ранні галактики мали тенденцію бути такими сплющеними та витягнутими. Одна з гіпотез полягає в тому, що ранній Всесвіт міг бути заповнений нитками темної матерії, які утворювали своєрідне “космічне шосе”, по якому рухалися газ і зірки. Ці нитки все ще існують, але з розширенням Всесвіту вони стали набагато більш розсіяними, тому, можливо, менше сприяють утворенню витягнутих галактик.
У наших знаннях все ще є прогалини. Дослідники потребують більше даних з телескопа Вебба для подальшого уточнення властивостей і точного розташування далеких галактик, але їм також потрібно буде витратити достатньо часу на налаштування і оновлення своїх моделей, щоб краще відображати точну геометрію далеких галактик.
Читайте також: