Міжнародна команда вчених вивчала перший набір даних з телескопа NASA імені Джеймса Вебба і помітила дивовижну річ – в наборі зустрілися такі ж зрілі галактики, як Чумацький Шлях, хоча на той момент Всесвіту було лише 3% від його нинішнього віку (приблизно 500-700 млн років).
Телескоп Вебба оснащений високотехнологічними інфрачервоними приладами, здатними виявляти світло, що випромінювали найдавніші зірки та галактики. Фактично, він дозволив вченим зазирнути в минуле – десь так на 13,5 млрд років назад. І вони помітили там те, на що не чекали – шість масивних зрілих галактик.
«Це наш перший погляд у таку далечінь, тому важливо, щоб ми залишалися неупередженими щодо того, що бачимо, – кажуть науковці. – Хоча дані вказують на те, що це, швидше за все, галактики, існує реальна можливість того, що деякі з цих об’єктів виявляться надмасивними чорними дірами».
Дослідники наводять докази того, що шість галактик набагато масивніші, ніж будь-хто очікував, і ставлять під сумнів наше розуміння формування галактик на світанку Всесвіту. Адже наука не передбачала, що формування масивних галактик могло початися настільки рано.
Галактики, які відкрила команда, настільки масивні, що суперечать 99% моделей космології. Урахування такої великої маси вимагатиме або зміни моделей космології, або перегляду наукового розуміння формування галактик у ранньому Всесвіті – що галактики починалися як невеликі хмари зірок і пилу, які поступово ставали більшими. «Ми вперше зазирнули в дуже ранній всесвіт і не мали жодного уявлення про те, що ми знайдемо, – говорять вчені. – Виявилося, що ми знайшли щось настільки несподіване, що це насправді створює проблеми для науки та ставить під сумнів всю картину раннього формування галактик».
12 липня NASA опублікувало перші повноколірні зображення і спектроскопічні дані з телескопа Джеймса Вебба. Його розробили для вивчення генезису космосу, а висока роздільна здатність інструментів Вебба дозволяє йому бачити об’єкти, з якими Габбл вже не міг впоратися. «Коли ми отримали дані, всі почали занурюватися в роботу, і ці масивні об’єкти виринали дуже швидко, – говорять дослідники. – Ми почали моделювати та намагалися з’ясувати, що це за об’єкти, адже вони були такі великі і яскраві».
Один зі способів підтвердити знахідку команди – це зробити спектральне зображення масивних галактик. Так команда отримала б свіжі дані про справжню відстань, газ та інші елементи, з яких складаються галактики, а потім використала їх для моделювання чіткішої картини того, як виглядали галактики та наскільки масивними були насправді.
«Спектр одразу скаже нам, чи є вони справжніми, наскільки вони великі, наскільки далеко. Найсмішніше те, що ми сподіваємося дізнатися все це від того ж телескопа Джеймса Вебба», – кажуть дослідники.
Також цікаво: