Новий рік почався з серйозного падіння ринку криптовалют. Біткоїн за тиждень подешевшав майже на 12%, інші провідні криптовалюти втратили до 22%, оновивши багатомісячні мінімуми. Посилення грошово-кредитної політики ФРС та події в Казахстані, який виступає одним зі світових лідерів майнінгу, негативно позначилися на ризикових криптоактивах. Експерти очікують продовження падіння в найближчі тижні, але допускають відновлення ринку вже до середини року, у тому числі на тлі інтересу інституційних інвесторів, що зберігається.
Попри припущення, незабаром у найпопулярнішої криптовалюти та її «родичів» можуть виникнути ще більші проблеми. Після повної заборони біткоїнів у Китаї, майнінг поступово стали забороняти країни та ті регіони, куди мігрували численні ферми.
Спочатку притулком для майнерів стали північні країни, Казахстан, Іран, регіон Косово і Абхазія. Але в останні місяці серйозні проблеми у бажаючих добувати криптовалюти виникали і тут. Робота ферм призвела до блекаутів по всьому світу – від Тегерана до Алмати, і влада на місцях має намір боротися з цим. В Косово 31 грудня оголосили про «заборону виробництва криптовалют по всій території». Ситуація посилюється тим, що більшість майнерів вважають за краще не платити за електроенергію, використовуючи незаконні підключення.
У травні від блекаутів постраждали й іранські міста. Через перевантаження електростанцій Тегеран ввів чотиримісячний мораторій на майнінг біткоїнів, а з 28 грудня нові обмеження. За офіційними оцінками, на майнінг припадає 3-4% всього навантаження електромереж. Заборона триватиме до середини березня.
Донедавна одним із найпривабливіших місць для майнерів був Казахстан. Минулої осені дослідження Кембриджського університету встановило, що на країну припадає 22% всього видобутку криптовалют — при міграції сюди ферм з Китаю далася взнаки і географічна близькість країни. Проте вже з середини минулого липня в країні почалися блекаути. В результаті у вересні влада ввела режим, що частково обмежує використання електрики зареєстрованими майнерами. Двома місяцями пізніше набув чинності закон, що обмежує енергоспоживання новим майнерам.
В Ісландії, багатою дешевою енергією з геотермальних джерел, конкуренцію майнерам складають виробники алюмінію та дата-центри, і країна вже почала страждати від перебоїв з електрикою. В результаті з 7 грудня оголошено, що запити на постачання електроенергії новим майнінговим фермам задовольнятися не будуть. 12 листопада у Швеції представники місцевої влади направили відкритий лист місцевим регуляторам та запит до органів ЄС – шведи закликають заборонити майнінг на всій території Євросоюзу. Через кілька днів після шведського «маніфесту» окремі представники норвезької влади заявили про те, що використання «зеленої» енергії важко виправдати здобиччю біткоїнів — вона потрібна для виробництва алюмінію та сталеплавильної індустрії.
Нарешті, у крихітній Абхазії з населенням близько 250 тис. людей ще у 2020 році налічувалося 625 майнінгових ферм. У тому ж році видобуток біткоїну призвів до зростання енергоспоживання на 20%, а в середині листопада 2020 року почалися відключення електрики в будинках та на підприємствах країни. Уряд офіційно заборонив майнінг.
Під питанням залишається і майнінг біткоїну у США — у багатих на енергію штатах на кшталт Техасу та Кентуккі — у періоди пікових навантажень взимку та влітку місцеві енергомережі показали, що не розраховані на видобуток криптовалют, а ферми навряд чи забажають зупиняти роботу на цей час.
На думку експертів галузі, проблема біткоїну та інших криптовалют полягає в тому, що їхній видобуток підвищує енергоспоживання в той час, коли світ просто не має для цього достатніх енергетичних потужностей.
Читайте також:
Leave a Reply