На зображенні вище – зображення сонячної хромосфери, зроблене в 1999 році під час повного сонячного затемнення. Червоні і рожеві відтінки, видимі по краях, створені світлом, випромінюваним воднем. Яскраві кольори – це те, що дало хромосфері назву, «chroma» по-грецьки означає колір. Вчені знають про хромосферу вже понад століття, але вона як і раніше залишається одним з найзагадковіших шарів атмосфери Сонця.
Вперше NASA вивчило хромосферу Сонця за допомогою трьох різних місій, щоб отримати результати вимірювань магнітного поля Сонця на кількох висотах. Вимірювання були отримані парою супутників і місією NASA CLASP2. CLASP2 знаходився на борту невеликої суборбітальної ракети, і дані всіх трьох місій допомогли NASA показати, як магнітні поля на поверхні Сонця створюють блискучі виверження у зовнішню атмосферу.
Вивчення всіх можливих шарів сонячної атмосфери важливе для прогнозування космічної погоди, яка може початися на Сонце, швидко поширитися в космосі і потенційно викликати збої на Землі. Магнітне поле Сонця викликає сонячні виверження, а магнітне поле дуже важко побачити. Спостереження за магнітним полем Сонця можуть бути зроблені тільки побічно, шляхом вивчення світла плазми або перегрітого газу, який відстежує силові лінії магнітного поля.
Теж цікаво:
- Астрономи виявили «інтригуючий сигнал» від найближчої до Сонця зоряної системи
- Сонце зробило найпотужніше сонячне виверження за більш ніж три роки
Спостерігати за хромосферою складно, тому що силові лінії магнітного поля перебудовуються так, що важко передбачити. Для проведення спостережень CLASP2 був запущений з ракетного полігону Уайт-Сендс в Нью-Мексико і піднявся на висоту 274 км над поверхнею Землі. На цій висоті він міг бачити Сонце зверху атмосфери Землі, яка блокує світло певних довжин хвиль.
Поряд з CLASP2 спостереження проводили супутники NASA IRIS і JAXA/NASA Hinode, обидва спостерігали за Сонцем з орбіти Землі. Всі три місії були зосереджені на одній і тій же частині сонця, дивлячись на різну глибину. Hinode зосередився на фотосфері, в той час, як CLASP2 націлився на три різних висоти в межах хромосфери, а IRIS виміряв лінії магнію з вищою роздільною здатністю для калібрування даних CLASP2. Результатом стала перша карта магнітного поля хромосфери з різною висотою.
Читайте також:
- NASA викладає фото з Марса без обробки як доказ статусу місії
- Чим загрожує Землі зміна магнітного поля?